Світ 2018-11-08 16:53 Володимир Заблоцький

Як переозброюється британська військова авіація

Чим для України цікавий досвід зміни поколінь у Королівських ВПС

Під час роботи Міжнародної авіаційної виставки Farnborough-2018 влітку цього року було вперше показано повномасштабний макет перспективного бойового літака-винищувача 5-го покоління Tempest, який створюється для заміни літаків типу Eurofighter в складі Королівських ВПС Великої Британії (RAF). Подія сама собою цікава й важлива, проте особливість цієї демонстрації полягала в тісному зв’язку програми створення нового винищувача та стратегії розвитку Королівських ВПС (RAF) на найближчі роки. Головними цілями стратегії визначено забезпечення RAF готовності брати участь у майбутніх війнах і зміцнення національної промисловості.

 

Поточні зміни у RAF

 

Нині Королівські ВПС Великої Британії перебувають у процесі змін, що стосуються насамперед ударного потенціалу. Уже наступного року має розпочатися вивід із бойового складу та зняття з озброєння ударних літаків Tornado GR4, які з часів холодної війни відігравали ключову роль в усіх збройних конфліктах, що в них брали участь збройні сили Сполученого Королівства. Ці машини поступово заміняються на літаки скороченого старту й вертикальної посадки (STOVL) F-35B — загалом 138 одиниць. Вони також заповнять вакуум, спричинений зняттям у 2011-му з озброєння літаків Harrier GR7/GR9/A. Водночас продовжаться поставки для Королівських ВПС винищувачів Eurofighter Typhoon (загалом 160 машин).

 

Читайте також: Винищувачі п’ятого покоління — гра на випередження

 

Крім того, Королівські ВПС дбають і про підтримання боєздатності на перспективу й розвиток промислового потенціалу. Із цією метою було організовано консорціум Team Tempest за участю провідних британських фірм на чолі з BAE Systems, метою якого є створення винищувача майбутнього. Нова машина має з 2035 року поступово замінити на озброєнні Eurofighter. Передбачається також, що літак забезпечуватиме розвиток британської авіаційної промисловості після Brexit, який може вплинути на обмеження співпраці Лондона з країнами ЄС, що вибудовують свою промисловість у межах фондів за ініціативою PESCO.

 

Нова стратегія та новий винищувач

 

З огляду на зазначене британська бойова стратегія ВПС (Combat air strategy), оголошена міністром оборони Ґевіном Вільямсоном, має, з одного боку, забезпечити Великій Британії готовність до участі в майбутніх війнах, а з другого — надати таку підтримку вітчизняній промисловості, щоб вона була спроможна й надалі постачати свій продукт як для RAF, так і на експорт. Надзвичайно важливим елементом цієї стратегії є, власне, Tempest. Він створюється спільно провідними фірмами, що працюють на Британських островах, — BAE Systems, Leonardo, Rolls-Royce та MBDA, a також Rapid Capabilities Office (RAF), — у межах затвердженої у 2015-му фінансової підтримки на суму £2 млрд протягом 10 років. Бойові можливості нової машини мають перевищувати наявні у світі аналоги, зокрема F-22 i F-35.

 

Що ж являтиме собою перспективний британський винищувач 5-го покоління? Передусім представлений на виставці Farnborough-2018 макет демонстрував доволі великий, із двома двигунами літак, який зовні скидається на американський Raptor. Однак, на відміну від нього, літак матиме опцію безпілотника й буде здатний нести цілком нові типи озброєння, зокрема рої дронів або навіть енергетичну зброю.

 

Читайте також: Бойові лазери — зброя майбутнього?

 

За даними головного інженера компанії Rolls-Royce Конрада Бенкса, особливістю майбутніх двигунів перспективного літака буде застосування новітніх технологій і нових матеріалів із метою суттєвого покращення їх характеристик. До того ж активно вивчається ймовірність впровадження можливостей контролю температурного режиму, зокрема потенційно завдяки відбору потоків повітря від газотурбінних двигунів. Також широко впроваджуватимуться вбудовані генератори, стійка вентиляційна система, нові конструктивні матеріали, сучасні технології зберігання акумуляторів тощо.

 

В основу розробленої британцями програми було покладено Стратегічний оборонний огляд (Strategic Defence and Security Review) за 2015 рік, доповнений у 2018-му Оглядом можливостей національної безпеки (National Security Capability Review). У документі зазначається, що протягом трьох років, що минули, світ став ще непередбачуванішим, a загрози — різноманітнішими й комплекснішими.

 

 

У зв’язку з цим потрібно створити нові можливості як відповідь на згадані проблеми. До того ж британська промисловість потребує від політиків чіткого визначення потреб. Тож у межах технологічної ініціативи Future Combat Air System британський уряд планує реалізувати низку задумів. Перший із них полягає в продовженні інвестування програми модернізації винищувачів Eurofighter Typhoon, які мають отримати нові сенсори та системи озброєння. Таке обладнання не тільки збільшить можливості літаків, що стоять на озброєнні, але й забезпечить поступовий перехід до нової платформи, яка також може слугувати їхнім носієм. Наприклад, це можуть бути ракети класу «повітря-повітря» Meteor, класу «повітря-земля» Brimstone, система перешкод BriteCloud або ж інформаційні системи. Також варто нагадати, що програма винищувача майбутнього для RAF цілком вписується в британську промислову стратегію, розроблену у 2017-му.

 

Однак головною метою є поступова трансформація Королівських ВПС, коли наприкінці 30-х років XXI століття розпочнеться процес виведення з експлуатації літаків типу Eurofighter. У зв’язку з цим Міністерство оборони Великої Британії представило детальний графік реалізації проекту. Так, до кінця 2018-го мають бути розроблені вимоги до військових, а у 2019-му — оцінені можливості міжнародної співпраці й операційні вимоги. До кінця 2020 року планується ухвалення попередніх рішень стосовно програми закупок, а вже фінальні щодо цієї інвестиції мають з’явитися у 2025-му, щоб новий продукт потрапив на озброєння через 10 років потому. Спостерігатиме за процесом наразі спеціальна група у складі оборонного відомства, вона також має подбати про розвиток промисловості, що забезпечуватиме реалізацію програми. Водночас британці можуть користуватися своєю участю в програмі Joint Strike Fighter. У межах останньої триватимуть поставки закуплених літаків F-35B (загалом 138 машин), a британські фірми намагатимуться отримати нові контракти у сфері підтримки продукції, модернізації та обслуговування цих машин.

 

Читайте також: Куди прямує українська оборонка

 

Окрім технічних і фінансових питань, перед британцями наразі стоїть проблема організації промислової співпраці з іншими країнами. Хоча Міністерство оборони не виключає самостійного створення нового літака, двері для потенційних іноземних учасників проекту поки що відкриті. Передусім плануються переговори з європейськими партнерами, зокрема з франко-німецьким консорціумом, який має дуже схожі з Лондоном цілі: власне, замінити у 2035–2040 роках літаки 4-го покоління Eurofighter в німецьких Luftwaffe i Rafal у французьких Armée de l’air. Не можна виключати також співпрацю з іншими партнерами, наприклад, із Туреччиною, яка планує створення свого винищувача 5-го покоління, або з Японією, що хоче створити літак на заміну власних машин F-15.

 

Амбіції «Туманного Альбіону»

 

Британська Combat Air Strategy є символом великих намірів Об’єднаного Королівства у сфері продовження авіаційних традицій країни. Програма створення винищувача 5-го або навіть 6-го покоління буде однією з найамбітніших у світі й становитиме підґрунтя для збереження промислового потенціалу після завершення поточної програми Eurofighter. Звертає на себе увагу послідовний підхід щодо підтримки окремих можливостей Великої Британії, незважаючи на масштаби викликів і пертурбацій, пов’язаних із Brexit. Уряд у Лондоні вже має план, розписаний на багато років, разом з адекватним фінансуванням і тепер готує інституціональну й міжнародну базу для підтримки своїх цілей.

 

Коли Tempest підніметься в повітря, він стане символом тривалої авіаційної могутності Великої Британії на чергові десятиліття. Водночас варто зауважити, що Лондон має намір надалі користатися з досвіду програм Tornado й Eurofighter i розраховує на широку міжнародну співпрацю, хоча цього разу йому буде значно складніше зацікавити власним проектом своїх найближчих європейських партнерів.

 

Українські реалії

 

Якщо на тлі британських планів та амбіцій згадати реалії Повітряних сил ЗСУ, то, попри різницю в підходах, якісних і кількісних відмінностях, усе ж таки побачимо спільну проблему. Це необхідність заміни літаків, що стоять на озброєнні, на нові. При цьому командування ПС ЗСУ передбачає в подальшому уніфікацію та створення єдиної універсальної авіаційної платформи. І британські підходи заслуговують на увагу. Для ПС ЗСУ це актуальне питання, адже ми маємо на озброєнні авіатехніку (Су-25, Су-27 і МіГ-29) ще радянського виробництва, яка застаріла морально й фізично. Одним із варіантів збереження літаків на озброєнні є модернізація. Проте вона не здатна вирішити всіх питань, а модернізовані навіть до рівня 4+ машини хоча й матимуть кращі ТТХ і бойові можливості, усе ж таки не зможуть протистояти літакам 5-го покоління. Тому після 2025–2030 років використання навіть модернізованих машин буде проблемним. Отже, маємо обмаль часу, щоб вирішити це важливе для країни в стані війни питання. У нас є готові двигуни для літаків 5-го покоління власної розробки («Мотор Січ»), тож треба шукати варіанти участі в одній із міжнародних програм зі створення цих перспективних винищувачів.

 

Нагадаємо: окрім відомого F-35, який серійно випускається в межах широкої міжнародної програми кооперації, є кілька країн, що створюють такі машини самотужки (Японія, південна Корея, Туреччина). Україні не можна зволікати, адже ми країна, що воює та має потужного ворога, який, до речі, активно працює над створенням власних літаків 5-го покоління. Тож, можливо, нам треба шукати іноземних партнерів або ж використати британський досвід у цій сфері.

 

 

Конец формы

Новини RedTram

Loading...