Суспільство 2018-10-30 16:49 Ганна Чабарай

В армії країни-окупанта. Чому призов у Криму є воєнним злочином

Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду щодо незаконного залучення кримчан до служби в Збройних силах РФ

Окупаційна влада Криму за час анексії призвала до Збройних сил Росії понад 12 тисяч кримчан, хоча такий призов є порушенням міжнародного права. Прокуратура Автономної Республіки Крим та українські правозахисники направили подання до Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо примусового залучення українців до служби в російській армії, оскільки такі дії РФ є воєнним злочином.

Читайте також: Звіт ООН про ситуацію в Криму

Свідоме порушення міжнародного права

Після анексії Росія в порушення міжнародних норм поширила на територію Криму своє законодавство, примусово визнала всіх мешканців півострова своїми громадянами і нав’язала їм військову повинність. Із 2015 року почався призов кримчан до Збройних сил РФ.

«У 2014 році РФ створила передумови для цього: систему військового обліку, військові комісаріати, Кримський півострів був відданий під юрисдикцію Південного військового округу — військового формування, яке відповідає в тому числі за мобілізацію громадян на військову службу і використання їх у бойових операціях на інших територіях, проходження служби на території РФ», — пояснює юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Тимочко.

Примушування до служби в армії держави-окупанта є порушенням міжнародного гуманітарного права. Зокрема, такі зобов’язання та заборони визначені у Женевській конвенції (IV). Тому правозахисники та прокуратура впродовж 2017–18 років зібрали докази і 17 жовтня направили до МКС відповідне подання щодо злочинів РФ.

«За цей час ми зібрали факти не тільки того, що українські громадяни призиваються на службу до ЗС РФ, а й того, що це відбувається під примусом. Примус полягає в тому, що створена репресивна система, за ухилення від служби існує кримінальна відповідальність — штраф або позбавлення волі», — каже Тимочко.

Читайте також: Переселенці і політика. Повернути довіру

Які докази направили в МКС

Насамперед правозахисники зібрали 165 нормативно-правових актів, які підтверджують факт проведення призову на окупованій території: укази президента РФ про початок призовних кампаній, накази міністра оборони РФ, закони, які дозволяють проводити призов на окупованій території, звіти адміністрацій про розподілення бюджетних коштів для призовних кампаній у конкретних районах Криму.

Також долучили 199 публікацій у ЗМІ та на сайтах так званих адміністрацій Криму, що дають змогу встановити, хто саме відповідає за призов та скільки загалом є призовників.

Крім того, дослідники проаналізували понад 2 тисячі сторінок потенційних призовників у соціальних мережах. «Ми знайшли багато доказів того, що люди, які були громадянами України на момент окупації, потім були призвані в армію держави-окупанта. Ми побачили фото у формі військових частин російської армії. Також у соцмережах ми знайшли 57 повісток, які вказують, що конкретна людина була призвана відповідно до повістки, підписаної конкретним воєнкомом», — розповів аналітик Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов.

Таким чином, додав він, юристи склали список відповідальних за цей злочин: від російського президента і до воєнкома, який призвав в армію мешканця Криму. Також вони знайшли 9 наказів про нагородження кримчан за участь у збройній операції в Сирії. «Це свідчить про те, що російська влада використала мешканців окупованих територій для участі у воєнних операціях за межами РФ», — зазначає Сєдов.

Щоб засвідчити факт примусу до служби в російській армії, правозахисники проаналізували так звані кримські суди і з’ясували, що на момент подання повідомлення в МКС вони винесли 30 вироків щодо жителів Криму за ухилення від служби в ЗС РФ. Ще п’ять вироків перебували на розгляді. За останніми даними, таких вироки уже 33, ще три справи розглядаються.

«Також є інформація, що чотири провадження проти кримчан були закриті судами, але в трьох випадках умовою закриття було визнання своєї провини і публічна заява, що людина готова служити у ЗС РФ», — додав аналітик.

Тим часом незаконна призовна кампанія в Криму триває: у цьому сезоні, за даними правозахисників, мають призвати ще 3 тисячі кримчан. Усього з початку анексії таких призовників було понад 12 тисяч.

Водночас протиправний призов є джерелом інших міжнародних злочинів, зауважує юрист Регіонального центру прав людини Віталій Набухотний. Наприклад, примусове переміщення населення. «Багато наших свідків розповіли, що були змушені покинути окупований Крим через страх того, що будуть призвані до ЗС РФ. Характер примусу тут такий самий, як і під час призову — особа начебто насильно не переміщується, але перебуває в атмосфері, яка примушує її переїжджати», — каже він.

До того ж, додає правник, відповідно до Римського статуту можна говорити про злочин переслідування: коли людина потрапляє під кримінальну відповідальність за ухилення від військової служби, то по суті переслідується окупаційними органами.

Читайте також: Окупована релігія

Як Україні допоможе МКС

Насамперед злочини Росії на території Криму має розслідувати сама Україна. Як повідомила прокурор кримської прокуратури Єлизавета Дзігора, таке розслідування ведеться, і в прокуратурі зберігається понад 12 томів матеріалів. Слідчі продовжують допитувати свідків і потерпілих та доповнювати матеріали провадження.

Після того, як Україна направляє до МКС повідомлення про злочин Росії та відповідні докази, секретаріат офісу прокурора МКС розпочинає попереднє вивчення цих матеріалів, щоб установити, чи справді такий злочин відбувся. Як пояснила Дзігора, за результатами такого вивчення прокурор МКС може ухвалити рішення про початок відповідного розслідування на території України. Для цього тут створять відповідне представництво офісу прокурора.

«Наша проміжна мета — розпочати таке розслідування. Коли воно почнеться, ми будемо рухатися на наступні етапи, як от передача матеріалів на розгляд самого МКС і очікування рішень щодо конкретних суб’єктів з метою притягнення їх до відповідальності», — каже прокурор.

За її словами, в офісу прокурора МКС більше можливостей провести розслідування. «Ми не вважаємо, що абсолютно все розслідування і притягнення винних до відповідальності — прерогатива МКС. Але оскільки вище керівництво РФ причетне до таких воєнних злочинів, і отримання доказів з окупованої території неможливе, тому в перспективі це робота представників офісу прокурора МКС», — зазначає Дзігора.

Утім, не варто сподіватися, що це розслідування почнеться скоро. «Стадія попереднього вивчення щодо Грузії тривала сім років. Звісно, Росія дуже гальмувала цей процес. Але лишається факт — офісу прокурора знадобилися роки, щоб упевнитися, що злочини на території Абхазії та Південної Осетії справді відбулися. Саме тому важлива співпраця з громадськістю, щоб швидше переконати прокурора, що такі дії справді відбуваються в Україні», — додав Набухотний.

Зазначимо, що це вже не перше звернення України до Міжнародного кримінального суду щодо воєнних злочинів Росії в Криму. Попередні стосувалися так званої націоналізації українського державного майна на півострові та депортації цивільного населення, в тому числі незаконного переміщення ув’язнених із Криму на територію РФ. Зокрема, подання щодо масових видворень із Криму, направлене до МКС наприкінці 2017-го, стосувалося понад 1,5 тис. осіб .

Новини RedTram

Loading...