Суспільство 2018-10-18 18:20 Володимир Заблоцький

Що показала виставка «Зброя та безпека-2018»

Які новинки продемонстрували підприємства українського ОПК

З 9 по 12 жовтня в Міжнародному виставковому центрі відбулася традиційна щорічна XV Міжнародна спеціалізована виставка «Зброя та безпека-2018», у межах якої пройшла низка тематичних конференцій з питань розвитку ОПК України, напрямів розвитку та озброєння Сухопутних військ, Повітряних сил, Сил спеціальних операцій та Військово-Морських сил ЗС України.

 

У роботі виставки та конференцій взяло участь понад 500 компаній і наукових установ (зокрема, 380 з України) із 17 країн світу, виставку відвідали 16 офіційних іноземних делегацій. Проведення такого заходу для країни, яка воює, надзвичайно важлива подія, на якій демонструвалися останні досягнення вітчизняного ОПК і пропозиції іноземних учасників. 

 

 

Про виставку багато повідомлялося у ЗМІ, інакше й бути не могло, адже сам факт проведення такого заходу — безпосереднє свідчення того, що українська оборонка не просто виживає, як було ще недавно, а розвивається, створює нові зразки ОВТ, що випробовуються полем бою.

 

Звісно, в умовах війни і постання все нових викликів переозброєння війська вимагає від держави й громадянського суспільства зусиль та активності задля подолання всіх перешкод, створення нової нормативної бази, пришвидшення переходу на нові стандарти тощо. Саме про це йшлося на конференціях, що традиційно відбувалися в межах виставки.

 

Фотогалерея: XV Міжнародна виставка «Зброя та Безпека – 2018»

 

Отже, для більшої об’єктивності спробуємо подивитися на подію очима науковців, розробників, виробників і користувачів ОВТ українського виробництва, а також іноземних експертів.

 

Виставка відбувалася за двома основними напрямами: озброєння й техніка для армії та правоохоронних органів і зброя для цивільного населення. Оборонна частина заходу демонструвала озброєння й засоби індивідуальної екіпіровки солдата на полі бою, техніку та озброєння Сухопутних військ, озброєння та екіпірування правоохоронних органів, засоби забезпечення прикордонного контролю, військову авіацію, пропозиції у сфері військового кораблебудування тощо. Цивільна частина експозиції містила різноманітні вироби невійськового призначення: зразки мисливської, спортивної, історичної та холодної зброї, спеціального одягу, товарів тактичного призначення, для полювання й активного відпочинку тощо.

 

Проте, безумовно, провідною на виставці була оборонна частина, мета якої — сприяти розвитку ОПК, подальшому вдосконаленню технічної оснащеності ЗСУ та інших силових структур, просуванню на зовнішні ринки ОВТ українського виробництва, розвитку ВТС з іноземними партнерами тощо.

 

Читайте також: Офсет для Patriot

 

На відміну від минулого року серед бронетехніки не було танків. Проте на відкритих майданчиках і в павільйонах виставки демонструвалася велика кількість нових і модернізованих зразків легкої бронетехніки, зокрема БРДМ «Мангуст» (ДП «Миколаївський бронетанковий завод»), БТР-3ДА з бойовим модулем «Штурм-М» БМ-3М (ДП «Київський бронетанковий завод»), модернізовані БМП-1Т та легкий броньований транспортер «Плавець» із бойовим модулем «Спис» на базі МТЛБ (приватна компанія «Техімпекс», Київська область), БТР-70Д і БМП-М1С (ДП «Житомирський бронетанковий завод») тощо.

 

БРДМ «Мангуст»

 

Аналізуючи озброєння легкої бронетехніки, експерти звертають увагу на наявність дистанційно керованих бойових модулів «Спис» одразу на трьох різних моделях. Це вже згадані БМП-1Т і БТР «Плавець», а також колісний БТР «Варан» із формулою 8×8 (власна розробка «Техноімпексу»). Останній навіть іноземні експерти оцінили як конкурентоспроможний зразок, що дорівнює російському БТР-82A або польському Rosomak, але оснащений більш потужним озброєнням.

 

Розроблений фахівцями ПП «Тенхноімпекс» дистанційно керований бойовий модуль «Спис» експерти вважають перспективнішим за низку конкурентних виробів того самого ДК «Укроборонпром». Передусім це відносно невелика маса — без боєкомплекту заледве 1200 кг. При цьому до складу модуля інтегровано 30-мм автоматичну гармату ЗТМ (ліцензійна 2A72) із 300 снарядами, 7,62-мм кулемет і дві пускові ПТКР «Бар’єр».

 

Передбачена можливість монтажу додаткового озброєння: автоматичного гранатомета KБA-117 (AГС-17) або 12,7/14,5-мм кулемета. Модуль оснащений автоматичною системою керування вогнем із прицілом цілодобової дії, системою стабілізації та автотракером.

 

Читайте також: Нові іграшки «бога війни»

 

Одним із цікавих експонатів виставки була БМП BVP-2SKCZ Szakal, представлена чеською компанією Excalibur Army. Машина є глибокою модернізацією відомої БМП-2, що озброєна словацькою баштою KDV-30 з автоматичною 30-мм гарматою 2A42 і 7,62-мм кулеметом. Чеська версія оснащена двигуном Caterpillar C9.3 і є практично цілком новою машиною, яка майже не має нічого спільного з прототипом.

 

БМП Шакал

 

Демонстрація на виставці БМП Szakal та інших видів ОВТ чеського виробництва (модернізована 152-мм САУ Dana М2 і СРЗВ BM-21 МТ) на тлі наявності конкурентних українських розробок стала більш зрозумілою після підписання ДК «Укроборонпром» 9 жовтня угоди з компанією Excalibur Army про модернізацію, подальший розвиток і виробництво бронетехніки, що передбачає також спільні поставки машин у треті країни.

 

Як підкреслив генеральний директор концерну Павло Букін, у такий спосіб Укроборонпром установив коопераційні зв’язки з країною НАТО й дістав можливість виходу своєї продукції на нові ринки збуту.

 

Того самого дня було підписано ще одну угоду, що має неабияке значення для ЗС України. Йдеться про угоду між ДК «Спецтехноекспорт» (входить до складу концерну «Укроборонпром») і турецьким концерном Aselsan про створення спільного підприємства у сфері виробництва сучасних систем зв’язку для потреб ЗСУ. Угода передбачає використання офсетного механізму. Головною метою є не лише впровадження в ЗСУ захищеного, кодованого зв’язку, а й практична відмова від пострадянських стандартів у цій сфері на користь стандартів НАТО.

 

Берест

 

ДП «Шепетівський ремонтний завод» уперше демонстрував нову українську бойову машину 122-мм реактивної системи залпового вогню БМ-21 УМ «Берес» на новому шасі від «КрАЗ» 5401НЕ з колісною формулою 4×4. Останнє має зручне компонування «кабіна над двигуном»: усередині чотиридверної кабіни розміщуються екіпаж машини й усі необхідні засоби зв’язку та управління вогнем системи. Система дає змогу екіпажу отримувати необхідні дані від зовнішніх джерел (дрони, контрбатарейні РЛС, інші засоби розвідки та спостереження) і здійснювати підготовку до стрільби й саму стрільбу без потреби виходу з кабіни. Завдяки цьому витрачається менше часу на стрільбу та зміну позиції.

 

Бойовий блок БМ-21 МУ Берест на 50 ракет

 

Читайте також: Нова якість старої зброї

 

Порівняно з іншими закордонними аналогами на базі російської СРЗВ БМ-21 «Град» нова цілком українська розробка має переваги в потужності залпу (50 снарядів замість 40) і точності стрільби з можливістю корекції траєкторії польоту та ураження одночасно кількох різних цілей. Машина має інтегровану цифрову систему управління та цілевказу, більшу мобільність і меншу вартість.

 

На стендах експозиції ДК «Укроборонпром» уже традиційно демонструвалася широка номенклатура боєприпасів, зокрема авіаційні керовані ракети типу Р-27, ракети РС-80КО, 152-мм снаряд ОФ29, 125-мм керована протитанкова ракета «Комбат», керовані 152-мм артилерійські снаряди з лазерним напівактивним самонаведенням типу «Квітник-Е» та 122-мм типу «Карасук» (ДП НВК «Прогрес»).

 

Також уперше на виставці можна було побачити мобільну пускову установку нового ОТРК «Грім» (ДП «КБ «Південне»), нову бойову ремонтно-евакуаційну машину (БРЕМ) «Лев» (ДП «Львівський бронетанковий завод») тощо.

 

БРЕМ «Лев»

 

Дуже цікавий, як вважають експерти, варіант мобільного комплексу для боротьби з БПЛА «Полонез» продемонструвала компанія «Укрспецтехніка». Розробка поєднує на шасі легкої вантажівки портативну РЛС з автоматичним виявленням і класифікацією цілей та комплекс «Анклав», призначений для встановлення перешкод засобам космічної навігації через придушення сигналів GPS/GLONASS.

 

На стенді Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут (ВІТІ) демонструвалася перспективна розробка фрагмента спеціальної мережі для розвідки, збору, обробки даних в інтересах Системи автоматизованого управління оперативно-стратегічного рівня ЗСУ (С4ISR). А також безпілотний авіаційний комплекс-ретранслятор, який дає змогу значно збільшити зону радіопокриття, інтелектуальна оптико-електронна система обробки, захвату та ідентифікації цілей з борту БПЛА. Ця система обробки розвідданих є вдосконаленням новітньої експериментальної відеосистеми виявлення та спостереження за безпілотними літальними апаратами «Саурон», що забезпечує отримання, обробку та передачу відеоінформації в режимі реального часу й дає змогу дистанційно керувати сенсорами БПЛА.

 

ДП «Антонов» показало на виставці моделі транспортних літаків, зокрема військово-транспортного Ан-188 та важкого безпілотника АН-БК-1 «Горлиця» з дальністю дії понад 1000 км. На конференції повідомлялося також про хід розробки останнього як багатофункціонального авіаційного комплексу, призначенням якого буде як розвідка, так і знищення визначених точкових цілей власними бортовими засобами ураження.

 

Поряд із цим ДП «Антонов» у межах підписаного влітку зі швейцарською компанією AIR-ION Technologies SA договору про партнерство в розробці, випробуваннях, сертифікації і виробництві гібридних та електричних БПЛА планує серійне виробництво чотирьох типів безпілотників різного призначення зі стартовою масою до 1500 кг і крейсерською швидкістю 185 км/год на базі уніфікованої багатофункціональної повітряної платформи від AIR-ION Technologies SA.

 

АТ «Мотор Січ» показало зразки сучасних авіаційних двигунів і варіанти модернізації вертольотів Мі-8 та Мі-24. Також уперше демонструвався повномасштабний макет перспективного вертольота «Надія» на базі останніх розробок запорізьких фахівців. Там ґрунтовно підійшли до реалізації національної програми вертольотобудування. Створено нові виробничі потужності — цілий новий завод, оснащений найсучаснішим американським обладнанням. Успішно працює нове вертолітне КБ, триває підготовка кадрів.

 

З огляду на це цілком зрозуміла негативна реакція менеджменту «Мотор Січі» на відомий контракт із придбання вертольотів у Франції за понад €550 млн. Справді, це якось не дуже корелюється з відомим закликом «Купуй українське», якщо хтось із державних мужів більше полюбляє французьке…

 

Читайте також: Війна нового покоління

 

Власні варіанти модернізації вертольотів Мі-8 МТВ та Мі-24ПУ1 демонстрував на виставці також Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН».

 

Львівська приватна компанія Global Dynamics показала свою розробку роботизованої дистанційно керованої колісної (4×4) платформи HOUND. Згідно із сучасною західною класифікацією цей піхотний робот призначений для виконання низки бойових та допоміжних завдань на полі бою і відповідає світовому тренду. Платформа може слугувати для забезпечення піхотних підрозділів усім необхідним, а також для евакуації поранених. У бойовому варіанті вона оснащується бойовим кулеметним модулем «Шабля».

 

Ще одного робота на гусеничній платформі «Піранья» з бойовим модулем було показано на стенді ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському». Загалом на виставці було продемонстровано сім різних експериментальних зразків наземних роботів, із яких жоден поки що не зацікавив наших військових.

 

робот Піранья від Кузні на Рибальському

 

Не обійшлося на заході й без морської складової. Фахівці ДП ДПЦК (Миколаїв) показали моделі 465-тонного малого протичовнового корабля та 46,5-тонного швидкохідного катера морської охорони «Бриз-40». Останній розроблено як можливу пропозицію для морських частин ДПС України, передусім на Азовському морі.

 

ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» демонструвало моделі бронекатера «Гюрза-М», десантно-штурмового катера «Кентавр» і вже власні розробки бойових кораблів та катерів на перспективу: модель 640-тонного ракетного катера «Веспа», а також малюнки 430-тонного офшорного патрульного судна і навіть 1200-тонного корвета.

 

 

ТОВ НВФ «Адрон» (Київ) також показало на виставці новинку — блок аеродинамічного управління «Адрос» БАУ-01К, що у випадку використання в складі авіаційних бомбових пострілів масою 500, 250 та 100 кг слугує для суттєвого підвищення точності ураження нерухомих і захищених наземних цілей із повітря. Координати цілі вводяться в блок управління заздалегідь.

 

На окрему увагу заслуговують оригінальні та цікаві розробки, що демонструвалися на стенді Національного технічного університету «Харківський політехнічнийо інститут». Військові вже оцінили переваги від можливості використання таких новинок на полі бою. І недарма. Адже йдеться про створений фахівцями ХПІ малогабаритного сенсора для виявлення ворожих вогневих точок. Час розгортання/згортання приладу, що працює за принципом пасивної акустичної пеленгації вогнепальної зброї під час пострілу, становить лише 10 с. Пристрій дає змогу виявляти навіть снайперські вогневі позиції на дальності від 150 м до 1000 м. При цьому він нічого не випромінює і не демаскує власну позицію.

 

Інша розробка стосується підвищення вогневої потужності танків завдяки дообладнанню новітнім (газодетонаційним) 82-мм мінометом. Останній разом із боєкомплектом пропонується розмістити ззовні, на тильному боці танкової башти. Ствол міномета дивитиметься вперед і матиме постійний нахил. Це особливість конструкції, адже на відміну від класичних аналогів, де дальність стрільби регулюється нахилом ствола, тут передбачається змінювати дальність пострілу через збільшення за даними бортового комп’ютера метального газового заряду, що детонує.

 

Читайте також: Винищувачі п’ятого покоління — гра на випередження

 

Заряджання міномета казенне й автоматичне (спосіб поки що є таємницею). Поміж особливостей також напівавтоматичне наведення міномета на ціль та коригування вогню способом інтегрування до штатної СУВ танка, можливість регулювання дальності пострілу. Система не має аналогів у світі.

 

На відміну від традиційних аналогів міномет матиме більшу скорострільність і можливість уражати настильним вогнем цілі за складками місцевості, в урбанізованій місцевості тощо. Управляти вогнем можуть дистанційно зсередини танка як командир, так і навідник, усі приводи дублюватимуться.

 

Насамкінець відзначимо зростання сегмента державного оборонного замовлення, що припадає на приватних виробників і постачальників. За повідомленням голови наглядової ради ГС «Ліга оборонних підприємств України» Юрія Єханурова, сьогодні це близько 68%. І це стійкий тренд, зумовлений не лише українськими реаліями, а й світовим досвідом.

 

На сьогодні тільки у складі Ліги, створеної лише рік тому, 52 приватних виробники високотехнологічної та наукомісткої продукції. Останніми до ГС долучилися влітку цього року такі відомі гравці української оборонки, як АТ «Мотор Січ» і ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському». 9 жовтня 2018-го в межах виставки «Зброя та безпека-2018» відбулася прес-конференція Ліги оборонних підприємств України «Приватний ОПК здатний забезпечити прискорення переозброєння сил оборони України».

Новини RedTram

Loading...