Суспільство 2018-10-08 14:10 Гончарова Єлизавета

Зростання на тлі низької бази

Чим живляться бюджети Донеччини

До визначення економічного стану Донеччини навряд чи нині можна застосувати термін «розвиток» у традиційному розумінні: специфічні для регіону галузі потрохи оговтуються від кількох кризових хвиль, деякі навіть демонструють зростання, що позначається на якості наповнення бюджетів різних рівнів. Але в статистиці цей процес розглядають на тлі так званої низької бази порівняння, коли після дуже потужного спаду починається невелике піднесення. Тому казати про прорив і повернення до довоєнних масштабів ще зарано.

 

Якщо вести мову про загальні цифри наповнення, ситуація має позитивну тенденцію: за січень–липень 2018 року до зведеного бюджету країни надійшло 12,1 млрд грн, що на 38%, або на 3,3 млрд грн, більше ніж торішні надходження. Фіскальна служба Донецької області інформує, що перевищення рівня минулого року спостерігається по надходженнях до державного бюджету країни на 2,4 млрд грн, за платежами до місцевих бюджетів області — на 897 млн грн. У лідерах наповнювачів бюджету за територіальною належністю в Донецькій області Маріуполь, Покровськ та район і Краматорськ. Вони передали до зведеного бюджету країни відповідно майже 3,1 млрд грн (26,4% загальної суми платежів), 1,4 млрд грн (11,7%) та 1 млрд грн (8,4%). Тому зрозуміло, що левова частка податків надійшла з галузей  металургії, машинобудування й вугільної промисловості, потужні підприємства яких розташовані в цих містах. Але водночас нині дуже гостро постали екологічні проблеми, пов’язані з упливом виробництва: хвилі обурення та масових протестів захлеснули Маріуполь і ширяться Краматорськом. Проте наразі місцева влада не вимагає від власників великих підприємств додаткових витрат для кардинального покращення екологічної ситуації, щоб не втрачати майже єдиний стабільний шлях надходження в бюджет і робочі місця: «За містотвірними підприємствами сьогодні стоять 50 тис. людей, які там працюють. Якщо ми вимагатимемо більше, ніж вони можуть зробити, то підприємець може згорнути свою діяльність. Відповідно ми втратимо великого платника податків. Є такі приклади, і досить багато, навіть не в Європі, а в Україні, де міста просто зупиняються в розвитку й перетворюються на міста-тіні», — вважає міський голова Маріуполя Вадим Бойченко.

 

Читайте також: Як Батьківщину любити

 

Порівняно з торішніми показниками зріс у 2,8 раза й податок на прибуток, який на Донеччині приніс у бюджет на 1,7 млрд грн більше. Надходження ПДВ до бюджету становили майже 1,5 млрд грн, зростання до показників минулого року 36%. Але традиційно найбільші надходження забезпечені з податку на доходи фізичних осіб — понад 5,8 млрд грн, що на 1,1 млрд грн, або на 23%, перевищує торішні показники. Це підтверджується зростанням заробітної плати в регіоні. Про те що Донеччина посіла друге місце по Україні за рівнем середньої зарплати, поступившись тільки столиці, написав на своїй сторінці в Facebook керівник приватного інвестиційного фонду на фондовому ринку США Володимир Компанієць: «Середня зарплата в Україні в серпні 2018 року становила 8977 грн, це плюс 26,19% за рік. Приріст реальної середньої зарплати з урахуванням інфляції становив 15,7% за рік. Регіони з найбільшими середніми зарплатами: Київ — 13 659 грн, Донецька область — 9759 грн, Київська область — 9166 грн». За даними експерта, найбільша середня зарплата в працівників фінансової та страхової сфер, інформаційників і спеціалістів із телекомунікації, представників державного управління та оборони й працівників обов’язкового соціального страхування. У промисловості, яка традиційно посідає важливе місце в економіці Донеччини, лідерами є працівники сфери фармакології, видобувної промисловості та розроблення кар’єрів, виробництв коксу і продуктів нафтоперероблення, металургії.

 

Для сільгоспвиробництва Донеччини через примхи погоди цей рік видався не надто успішним. Попри те що зернові були зібрані раніше, ніж торік, кількісні показники зменшилися. За інформацією Головного управління статистики в Донецькій області, обсяг сільськогосподарського виробництва області (без урахування частини тимчасово окупованої території) в січні–серпні 2018 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшився на 12,8%, зокрема сільськогосподарські підприємства отримали продукції менше на 14,7%, господарства населення — на 10,6%. Як і раніше, регіон забезпечує свої потреби в м’ясі не більше ніж на 40%, у молоці — тільки на 28%. Але загальне користування землею та надрами наповнює бюджет. Платники рентних платежів — надрокористувачі Донецької області спрямували до зведеного бюджету країни 344,4 млн грн зі зростанням на 21,4%. До державного бюджету перераховано суму обсягом 253,3 млн грн, у місцевих бюджетах залишилося 91,1 млн грн. У лідерах — Покровський та Добропільський райони й місто Бахмут. Зберігається тенденція нарощування обсягів експорту чорних металів, що становить 82,4% усіх товарів, які область продає за кордон. «У січні–липні 2018 року експорт товарів із Донецької області (без урахування частини тимчасово окупованої території) становив $2857,1 млн, що порівняно з аналогічним періодом минулого року більше на 16,6%.

 

Читайте також: Донбас під орудою генералів

 

Підприємства регіону вивозили продукцію до 101 країни світу, передусім до Італії, Росії та США», — прокоментували в Головному управлінні статистики в Донецькій області. Спеціалісти підрахували, що цьогоріч валютні надходження від експортного постачання чорних металів за вісім місяців збільшилися на 25,8% і становили $2355,7 млн. Але водночас зменшився загальний випуск продукції в металургійному виробництві та виробництві готових металевих виробів (за січень — серпень 2018-го — на 2,2%). Якщо виплавка чавуну становила 5,6 млн т, що порівняно з попереднім роком більше як на 4,1%, то виплавка сталі впала на 1,7% і дорівнювала 5,3 млн т. Знизився й випуск готового прокату на 7,0%. Тенденція зростання продажів на експорт не готової продукції, а сировини вказує на те, що процеси стагнації та нестабільності галузі загалом тривають. Водночас уже другий рік поспіль стабільне зростання демонструє машинобудівна галузь: у 2018-му приріст становив 7,9% показників минулого року. Окрім згаданого вище, збільшився обсяг продукції у виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції, виробництві коксу та продуктів нафтопереробки, виробництві хімічних речовин і хімічної продукції. Збільшився також обсяг будівельної продукції на 22,3% у порівнянні з минулорічними показниками.

 

У формуванні місцевих бюджетів плата за землю посідає друге місце після податку на доходи фізичних осіб (загальна питома вага у надходженнях місцевих бюджетів становить 8,6 відсотка). За вісім місяців 2018 року місцеві бюджети Донецької області отримали 613,3 млн грн, що на 21 млн грн більше, ніж торік. Фізичні особи перерахували 119,7 млн грн, але більшість надходжень отримано від юридичних осіб — 493,6 млн грн земельного податку та орендної плати за землі державної та комунальної власності. В лідерах — знову Маріуполь, Добропільський район та Краматорськ. Але деякі населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, вже декілька років поспіль не мають цього пункту наповнення бюджету. Так, наприклад, військово-цивільна адміністрація Торецька неодноразово зверталась до уряду з приводу значних втрат доходів місцевих бюджетів  унаслідок звільнення від сплати до бюджету земельного податку та орендної плати за земельні ділянки підприємств, що розташовані біля лінії фронту. Після змін у законі, збалансувати бюджет мали надходження від оренди земель сільськогосподарського призначення, але на цій території таких земель немає — це суто промисловий район, а отже, надходжень єдиного податку від платників сільськогосподарських товаровиробників теж немає.

 

Читайте також: Яким має бути новий очільник Донецької ВЦА

 

Місцеві громади на лінії зіткнення, де основним бюджетотвірним податком є плата за землю, залишились без джерела доходів, що унеможливлює здійснення видатків на утримання та ремонт житлового фонду, теплових, водопровідних та каналізаційних мереж, ремонт аварійних дільниць автошляхів і мереж зовнішнього освітлення, які постраждали внаслідок війни, і паралізує життєдіяльність територіальних громад. Для розв’язання проблеми представники громад пропонують або внести зміни та скасувати пільги, або надати державні дотації, адже наповнити бюджет міста, де через нерентабельність за останні чотири роки були закриті дві шахти, тільки з податків на доходи фізичних осіб, не виходить.

Новини RedTram

Loading...