Суспільство 2018-09-14 13:36 Ганна Чабарай

Дискримінація і репресії. Звіт ООН про ситуацію в окупованому Криму

За чотири роки окупації півострів перетворився на правовий вакуум, куди не мають доступу незалежні спостерігачі

Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) підготувало спеціальну доповідь про ситуацію в окупованому Криму, яка охоплює період із вересня 2017 року по червень 2018-го. За цей час було задокументовано 81 випадок порушення прав людини, жертвами цих порушень стали 167 людей, зокрема, 72 представники національних меншин. Оскільки ООН не має доступу до півострова, то УВКПЛ збирало дані дистанційно, спілкуючись із жертвами порушень, їхніми родичами, свідками, адвокатами, посадовцями.

 

УВКПЛ підтверджує, що Росія як окупаційна держава продовжує порушувати права людини в Криму, застосовувати там своє законодавство, порушуючи положення Четвертої Женевської конвенції. Серед порушень монітори ООН виокремлюють упереджене правосуддя, придушення критики, безвідповідальність. Наголошується, що більшість поліцейських рейдів стосувалися кримських татар, що вказує на їх навмисне переслідування. Крім того, окупаційна влада вдавалася до катувань затриманих електричним струмом та шляхом сексуального насильства для «покарання» або вибивання «зізнань».

 

Читайте також: "Титан" і кримська спрага

 

Право на справедливий суд, недоторканність, безпеку

 

За звітний період 94 особи в Криму постраждали від порушення їхнього права на справедливий суд з боку російських окупаційних органів. Щонайменше 10 людей засудили за дії, скоєні до окупації, що є порушенням Четвертої Женевської конвенції.  Половина вироків стосувалася публікацій у соціальних мережах, які РФ визнала екстремістськими. Ще половина винесена кримським татарам за участь у проукраїнському мітингу 26 лютого 2014 року в Сімферополі.

 

«Іноді арешти та винесення вироків, як видається, були спрямовані на покарання за політичне інакомислення і, як здається, мали на меті слугувати застереженнями для інших», – зазначається в доповіді. Йдеться про історію кримського фермера Володимира Балуха, якого засудили за проукраїнські погляди, формально звинувативши в незаконному володінні зброєю. 19 березня Балух оголосив голодування на знак протесту проти сфабрикованої справи.

 

Зазначається, що окупаційна влада застосовувала до затриманих заборонені методи. 13 вересня 2017 року ФСБ затримала кримського татарина, катувала струмом, погрожувала сексуальним насильством, щоб вибити зізнання та свідчення проти інших. Наступного дня його висадили на автобусній зупинці без офіційного затримання і обвинувачень. 23 січня у Сімферополі ФСБ катувала у мікроавтобусі кримського татарина, підозрюваного в екстремізмі, лікарі й судмедексперти зафіксували ушкодження, проте Слідчий комітет РФ відмовився порушити кримінальну справу начебто через відсутність складу злочину.

 

Читайте також: Врятувати окуповане

 

Також повідомляється, що в Сімферопольському СІЗО затримані були змушені спати по черзі через переповненість камер, іноді їм відмовляли в їжі, воді, медикаментах.

 

Крім того, за звітний період було зафіксовано 11 затримань без законних підстав. «11 жовтня 2017 р. ФСБ затримала шістьох чоловіків із числа кримських татар нібито за членство у «Хізб ут-Тахрір», організації, забороненої у Російській Федерації, де вона вважається «терористичною». Серед доказів, викладених в обвинувальному акті, були згадані три зустрічі («сохбет») у мечеті, під час яких обвинувачені обговорювали політичні події у світі», – ідеться у звіті.

 

за цей час у кримських татар провели 95 обшуків, вони відбувалися як за рішеннями окупаційних «судів», так і без них. Часто такі рейди проводилися із надмірним застосуванням сили.

 

Із березня 2014-го по червень 2018-го, за даними ООН, щонайменше 42 людини стали жертвами насильницьких зникнень у Криму. 27 осіб були звільнені після незаконного тримання під вартою, 12 лишаються зниклими безвісти, двоє під вартою, одну людину знайшли мертвою. Серед жертв зникнень – проукраїнські активісти, люди, пов’язані з кримськотатарськими групами, журналісти. В Управлінні зазначають, що до зникнень причетні члени «кримської самооборони», ФСБ, Збройні сили РФ, козацькі групи, поліція РФ, партія «Русское единство» та «Армія визволення Криму». У більшості останніх випадків правопорушником називалася саме ФСБ, і жодного разу винні не були притягнуті до відповідальності.

 

Читайте також: Західні компанії в Криму: хитрий і ще хитріший

 

Ще одним порушенням в ООН називають обмеження переміщення людей між Кримом та материком, яке поглиблюється страхом кримчан бути затриманими окупаційною владою. Крім того, мешканці Криму, які не мають українських паспортів, лише документи від окупаційної влади, стикаються з труднощами при в’їзді на материкову Україну, стверджують в УВКПЛ. Така ситуація, за повідомленням, заохочує практику хабарництва, в тому числі щодо перевезення особистих речей.

 

Свобода поглядів та релігії

 

Українська Православна Церква Київського Патріархату (УПЦ КП), яка вирішила не перереєстровуватися за законодавством Російської Федерації, заявила,  що зазнає у Криму переслідувань – із 20 парафій у 2018 році залишилося дев’ять. Також із переслідуваннями стикаються кримські мусульмани, пов’язані з групами «Хізб ут-Тахрір» і «Табліґі Джамаат», забороненими в РФ.

 

ООН наголошує на неприпустимості надмірних і невиправданих обмежень свободи поглядів. У березні так званий Верховний суд Криму залишив у силі вирок місцевій мешканці, яку звинуватили в розпалюванні ненависті за публікацію в соцмережі, де вона критикувала Росію та її армію.

 

Крім того, УВКПЛ констатує втручання в діяльність журналістів у Криму та відсутність незалежного висвітлення подій.

 

Читайте також: Крим: юридичний фронт

 

Місцева влада регулярно карає за несанкціоновані зібрання, в тому числі за одиночні пікети, які не потребують узгодження за законами РФ. «Суди обґрунтували свої рішення судовою практикою Конституційного суду Російської Федерації, яка передбачає, що у випадку, коли одночасно проводиться декілька одиночних пікетів, схожих один на одного «з достатньою очевидністю», то їх можна вважати єдиним публічним пікетом, що проводиться групою осіб і вимагає попереднього дозволу», – повідомляють в ООН. На думку УВКПЛ, у цих рішеннях відсутні докази того, що одиночні пікетувальники завдали шкоди безпеці держави чи правам інших осіб.

 

Також у жовтні 2017-го у Криму не дозволили зібрання на підтримку ЛГБТ-спільноти з посиланням на російські закони, які забороняють пропаганду «нетрадиційних сексуальних відносин». УВКПЛ застерігає, що така відмова є дискримінаційною.

 

Монітори наголошують, що вибори президента РФ, проведені в тому числі в Криму 18 березня, є порушенням резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Також Управління отримало інформацію, що працівників держсектору примушували брати участь у цих виборах для забезпечення явки.

 

Здоров’я, власність, освіта

 

Також монітори зафіксували погіршення становища наркозалежних на півострові через відсутність альтернативи опіоїдній замісній терапії (ОЗТ), яка була заборонена після окупації. Зазначається, що це спричинило серйозні наслідки для здоров’я населення, зокрема поширення ВІЛ/СНІД.

 

Після анексії РФ оголосила «націоналізацію» державних і приватних об’єктів нерухомості в Криму. Власники конфіскованого майна почали оскаржувати такі рішення, деякі скарги були задоволені, деякі ні, тому судова практика в цьому питанні лишилася непослідовною . У той же час російська влада наділила земельними ділянками кримських татар, що повернулися в Крим після депортації в часи СРСР і зайняли землі самовільно. УВКПЛ зазначає, що майнові права нових землевласників не визнаються українським законодавством.

 

Читайте також: Півострів чиновників і солдатів

 

Кримських школярів позбавляють права навчатися українською мовою: якщо у 2014 році тут існувало сім україномовних шкіл і 829 класів, то в 2018-му – одна школа і 13 класів. 97% дітей навчаються російською. Таке зниження пояснюється як виїздом проукраїнських жителів, так і тиском з боку окупаційної влади. «Колишня учителька із Ялти повідомила, що батьків, які вимагають, щоб їхні діти отримували освіту українською мовою, вносять до списків, які передаються ФСБ», – повідомляють в ООН. За останніми даними, українську мову в Криму вивчають 10,6 тис. дітей. Тимчасом використання кримськотатарської мови в освіті лишилося стабільним – 16 шкіл і 21,6 тис. дітей.

 

Примусовий призов, депортація з півострова

 

Росія продовжує порушувати міжнародне гуманітарне право, призиваючи до своїх збройних сил чоловіків із Криму (12 тис. із 2015 року), переміщуючи українських громадян на територію РФ чи депортуючи на материкову Україну. Щонайменше дев’ятьох осіб оштрафували за відмову служити в російській армії – на 20 або 25 тис. рублів. Ще в одному випадку мешканця Феодосії поставили перед вибором – піти в армію чи виїхати з Криму назавжди.

Як повідомили в Управлінні, Судовий реєстр Російської Федерації містить 512 рішень судів про депортацію, винесених у Криму та Севастополі у 2017 р., з яких щонайменше 287 стосувалися громадян України. У 2018-му депортація продовжилася. Нагадаємо, правозахисникам вдалося виявити 2425 осіб, яких Росія видворила з Криму рішеннями окупаційних судів. Серед тих, кого ідентифікували, — 1018 українців, а також громадяни Узбекистану, Туреччини, Грузії, Азербайджану тощо. Оскільки така практика стала системною, то вона набула ознак воєнного злочину, відповідальність за який передбачена Римським статутом Міжнародного кримінального суду (детальніше в матеріалі «Повільна депортація»).

 

Також упродовж звітного періоду було зафіксовано 13 випадків переміщення в РФ затриманих у Криму українців для суду чи відбування покарання, утім фактична кількість може бути більшою. Зазначимо, засудження українських громадян у Криму російськими судами, а також їх переведення на територію РФ є порушенням міжнародного гуманітарного права, яке визначає правовий режим окупації. Це, зокрема, Гаазькі конвенції 1907 року та Четверта Женевська конвенція (детальніше в матеріалі «У подвійній неволі»).

За офіційними даними РФ, за 2014-17 роки понад 108 тис. осіб змінили місце реєстрації з регіонів Росії на Крим та Севастополь. В ООН наголошують, що Четверта Женевська конвенція забороняє державі-окупанту переміщувати своє населення на окуповану територію. «Звідси випливає, що переміщення державних службовців із території Російської Федерації у Крим можна вважати «організованим або заохочуваним» переміщенням населення, що порушує норми міжнародного гуманітарного права, тоді як добровільний рух цивільного населення із Російської Федерації у Крим не заборонений», – зазначають в УВКПЛ.

 

Кримчани на материковій Україні

 

Водночас, ООН звертається до української влади з тим, що деякі норми щодо мешканців Криму є дискримінаційними, як от обмежений доступ до банківських послуг, послуг із реєстрації актів громадянського стану та отримання документів, що посвідчують особу. Як відомо, з березня 2014 року фізичні та юридичні особи, зареєстровані в Криму, стали «нерезидентами» в Україні й не можуть користуватися банківськими послугами. Складність у тому, що багато хто з них виїхав із Криму ще до окупації, тому не може оформити статус внутрішньо переміщеної особи, щоб отримати доступ до цих послуг.

 

Також кримчанам треба звернутися в український суд, щоб отримати свідоцтво про народження чи смерть. Із 2016 року для них існує прискорена процедура розгляду, проте, наголошують в Управлінні, її застосування не завжди послідовне. До того ж вони стикаються з проблемами при оформленні паспортів. «Співробітник Державної міграційної служби відмовився продовжити термін дії паспорту жінки, яка переїхала з Криму в материкову частину України до 2014 р., і відкрито заявив, що вона, можливо, є «сепаратисткою»», – повідомили в ООН.

 

Читайте також: П’ять китів. Якими є економічна вага та особливості найбільших міст України

 

Рекомендації

 

УВКПЛ рекомендує уряду РФ виконувати свої зобов’язання як окупаційної держави відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, забезпечити доступ міжнародних місій до Криму, не нав’язувати там своє законодавство, припинити залучати кримчан до армійської служби у своїх збройних силах, примусову депортацію населення, зокрема, затриманих осіб, а також не переміщувати на півострів власне населення. Також РФ має припинити дискримінацію, катування, звільнити всіх затриманих за висловлення своїх поглядів, скасувати заборону на діяльність Меджлісу.

 

Український уряд повинен у межах своїх можливостей розслідувати порушення прав людини в Криму, сприяти пересуванню на півострів та з нього, спростити доступ нинішніх і колишніх мешканців Криму до всіх державних послуг. Також зазначається, що має підтримуватися діалог між омбудсменами України та РФ для передачі українських ув’язнених, які незаконно утримуються в Криму та РФ.

 

Міжнародній спільноті ООН рекомендує закликати РФ дотримуватися її зобов’язань, наполягати на доступу до Криму міжнародних моніторів з прав людини, засудити порушення прав людини, які Росія практикує на окупованому півострові.

Новини RedTram

Loading...