Суспільство 2018-08-16 09:30 Казанський Денис

На прохання громадськості...

Вибори глав «народних республік», які мають відбутися в ОРДіЛО в листопаді 2018-го, схоже, скасовуються.

 Від початку серпня офіційні ресурси бойовиків у Донецьку та Луганську публікують повідомлення про те, що їх проведення цього року недоцільне й терміни перебування Пасічника та Захарченка на своїх посадах треба продовжити. Зрозуміло, що просто так на таких ресурсах нічого не публікують, тому сумнівів практично не залишається: навіть ту бутафорію, яку в ОРДіЛО прийнято називати «виборами», вирішили скасувати.


Звичайно, для України внутрішня метушня в структурах незаконних збройних формувань великого значення не має. Кого Кремль поставить номінально керувати захоп­леними районами Донбасу, не принципово. Наприкінці минулого року в Луганську Плотницького без будь-яких виборів силовим способом замінили на Пасічника, але хто це помітив? Поява нової маріонетки не вплинула ні на що. Хіба що змінилися потоки тіньових грошей між кураторами «ЛНР». Але для самих «деенерівців» «вибори» ватажка — важлива й значуща подія. За час існування ОРДіЛО в середовищі сепаратистів сформувалися свої угруповання, які відкрито чи приховано ворогують одне з одним, борються за контроль над захопленою територією та фінансовими потоками. Деякі з них покладали на вибори певні надії. Планували використовувати їх для приходу до влади. Вірили, що російські куратори дозволять в ОРДіЛО хоча б мінімальну політичну конкуренцію між лояльними до РФ польовими командирами. Приблизно за тією самою схемою, як це було зроблено в Придністров’ї, де на останніх виборах у 2016-му чинний президент Шевчук програв вибори своєму опонентові спікеру «парламенту ПМР» Красносєльскому. Однак бойовикам «ЛДНР» таких вольнощів Москва, вочевидь, давати не бажає.

 

Читайте також: ОРДіЛО: кероване падіння


За останні роки в Донецьку встигла сформуватися певна опозиція до Захарченка, до якої увійшли діячі «ДНР», котрих він раніше відсунув від влади: Олександр Ходаковський, Андрій Пургін, Борис Литвинов і низка персонажів дрібнішого рангу. Існує і неявна опозиція на кшталт Павла Губарєва, який відкритої діяльності проти Захарченка не веде, але ворогує з деким із його оточення. Електоральна база в цій умовній опозиції є. Це і безліч незадоволених у лавах бойовиків (переважно колишні члени різних козачих формувань, банд Ґіркіна та Бєзлєра), і просто звичайні громадяни, які повірили в «народну республіку без олігархів», а опинилися в злиденному кримінальному гетто, що нагадує Сомалі. Вибори 2014 року всі ті люди розглядали як шанс перезавантажити владу в «республіці». За допомогою груп у соціальних мережах, анонімних блогерів і телеграм-каналів останнім часом вони вели посилену агітацію проти Захарченка та його оточення, у якому найзловіснішою фігурою вважається «міністр податків і зборів ДНР» Олександр Тимофєєв (він же Ташкент). Відомий польовий командир бойовиків Олександр Ходаковський відкрито заявляв, що братиме участь у виборах і розраховує перемогти. Але тепер, схоже, цим планам не судилося збутися.

За час існування ОРДіЛО в середовищі сепаратистів сформувалися свої угруповання, які відкрито чи приховано ворогують одне з одним, борються за контроль над захопленою територією та фінансовими потоками. Деякі з них покладали на вибори певні надії


У Донецьку марно сподівалися, що росіяни втомилися від знахабнілої зграї Захарченка, яка тільки те й робить, що віджимає чужу власність та вішає одне на одного бутафорські ордена, і збираються її поміняти. Схоже, куратори в Кремлі вирішили, що краще буде провадити в «ДНР» той самий «курс на стабільність», що й у Росії. І відмовилися навіть від фальшивих виборів на зразок тих, що вже відбувалися в «ЛДНР» 2014 року. Щоб народ даремно не баламутити.


6 серпня в мережі з’явилася заява членів підконтрольного Захарченку руху «Донецька Республіка» про ініціативу продовжити терміни повноважень «депутатів парламенту» і «глави ДНР». «Ми виступаємо з ініціативою продовжити термін дії повноважень глави та депутатів Народної Ради для того, щоб дати їм час реалізувати намічені цілі. Загалом світова практика йде шляхом визначення саме п’ятирічного терміну правління глави держави та повноважень парламентів. Безліч прикладів цього в країнах з уже усталеним державним устроєм і розвиненою демократією, таких як Франція, ФРН, Греція. У Європейському Союзі таких держав більшість. У Росії термін повноважень президента — шість років, депутатів Держдуми — п’ять років. У деяких державах цей термін ще більший. У Таджикистані, Туреччині, Італії, Ірландії, Узбекистані президент виконує свої повноваження протягом семи років. У разі підтримки нашої ініціативи в населення республіки буде можливість на наступних виборах дати об’єктивну оцінку роботи нинішньої влади», — йшлося у зверненні.

 

Читайте також: ОРДіЛО. Законсервований стан


За кілька днів аналогічне звернення з’явилося й від «громадських активістів ЛНР». «Влада ЛНР запустила процес збору пропозицій, обробила їх, сформувала й представила програму розвитку. Буде справедливо дати їм час цю роботу закінчити, а нам, громадянам республіки, мати можливість об’єктивно оцінити результати роботи влади. Саме тому вважаємо за необхідне виступити з ініціативою про продовження повноважень органів влади і хочемо звернутися до керівництва республіки з проханням цю ініціативу розглянути».


Така злагодженість у діях «громадськості» двох «республік» не залишила жодних сумнівів у тому, що ідея продовження повноважень ватажків «ЛДНР» була спущена згори, з Москви, і не була ініціативою оточення Захарченка.
Слідом за «громадськими активістами» підключилися й різні «експерти», які в офіційних рупорах «ЛДНР» стали виступати із заявами, що проводити вибори в ОРДіЛО шкідливо й небезпечно. Наприклад, у Луганську таку заяву зробив голова «спілки письменників ЛНР» Гліб Бобров. «Дискусія про продовження повноважень глави республіки і депутатів Народної Ради, що триває в суспільстві, особисто мене дивує. Це приблизно як узяти участь у суперечці про необхідність мити руки перед їдою. Справді, які можуть бути вибори в умовах війни?! Це ж очевидний нонсенс», — сказав він.

 

Читайте також: Звільнена ніша: економічні наслідки блокади ОРДіЛО


Новина про те, що виборів, найімовірніше, не буде й Захарченко залишиться ватажком «ДНР» ще на невизначений час, розлютила його опонентів. Хоча загалом така практика волюнтаристського ухвалення найсуперечливіших рішень «на прохання трудящих» цілком відповідає духу радянського часу, який так люблять згадувати й звеличувати прихильники «ДНР». «Деенерівець» Роман Манекін написав у своєму блозі статтю, у якій розповів, що вибори скасували з ініціативи Владіслава Суркова. Російського куратора «ЛДНР» Манекін звинуватив у тому, що він намагається керувати Донбасом за зразком Чечні, не беручи до уваги місцевої специфіки та ментальності, будує жорстку вертикаль, яка спирається передусім на насильство і не враховує побажання місцевого населення.


Очевидно, що організувати якусь видимість виборів за тією самою схемою, за якою це вже робили у 2014 році, росіяни в ОРДіЛО цілком могли б, але не вважають за потрібне напружуватися. Можливо, таке рішення прийняли, щоб не порушувати мінських угод і не давати Україні приводу відмовлятися від них. Адже вибори керівників ОРДіЛО цим угодам суперечать. А може, просто вирішили не витрачати грошей даремно. Так чи інакше, а факт залишається фактом. Людям в «ЛДНР» вкотре вказали на їхнє місце, давши зрозуміти, що народ там нічого не вирішує і ні на що не впливає. А події розвиватимуться так, як вважатимуть за потрібне дядьки в Кремлі. Не про таку «республіку» мріяли сепаратисти у 2014 році. Але поскаржитися їм тепер уже нікому.

Новини RedTram

Loading...