Суспільство 2018-06-29 10:05 Ганна Чабарай

Відшкодування за війну

Україна досі не має дієвого механізму компенсації збитків громадянам, які втратили майно через війну

За даними ООН, станом на кінець 2017 року внаслідок бойових дій на Донбасі було пошкоджено або зруйновано понад 40 тис. будинків. І поки що жодній людині, яка втратила своє майно через війну, не вдалося отримати за нього компенсацію від держави.


Як відомо, донедавна воєнна операція на Сході називалася антитерористичною. І в Україні є закон про боротьбу з тероризмом, згідно з яким компенсація шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться з держбюджету, а потім держава стягує ці гроші з винних. Водночас у 2018 році набрав чинності так званий закон про деокупацію, який стверджує, що відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам, покладається на Російську Федерацію. Закони суперечать один одному, але й до цієї суперечності в Україні не було практичного механізму компенсації, як і коштів на неї. Тому постраждалі мешканці Донбасу хочуть домогтися справедливості в судах: станом на квітень було подано понад 230 позовів про виплату компенсації, і більшість успішно виграні, проте жодне з цих рішень досі не виконане, свідчить звіт Управління Верховного комісара ООН з прав людини.

 

Читайте також: Право на компенсацію


Різноманітні правозахисні організації, зокрема Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ), супроводжують багато таких справ, пов’язаних із руйнуванням житла через обстріли, експропріацією майна українською армією, пошкодженням будинків унаслідок вибухів на військових складах. Як розповів директор Центру стратегічних справ УГСПЛ Михайло Тарахкало, є усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), згідно з якою країни, що перебувають у конфлікті, мають брати на себе відповідальність за руйнування та компенсувати збитки, принаймні передбачити розумну систему відшкодування. Утім, Україна цілковито перекладає цю відповідальність на плечі Росії, яка, своєю чергою, заявляє, що взагалі не причетна до конфлікту. УГСПЛ подає позови в інтересах таких людей. «Ми хочемо почути від вищої судової інстанції України, чи повинна держава відповідати за збитки, завдані під час конфлікту. Якщо так, то який ступінь цієї відповідальності: за всі руйнування чи тільки за спричинені українськими солдатами? Чи є певні обмеження щодо виплати таких компенсацій? Як має доводитися шкода, встановлення причинно-наслідкового зв’язку? Усе це можна робити в цивільному процесі чи без успішного кримінального провадження така компенсація безперс­пективна?» — каже Михайло.

 


Із 2014 року немає остаточного рішення у жодній справі. «На нашу думку, вищі суди ховають голову в пісок, тому що на розгляд ще попереднього Вищого спеціалізованого суду такі скарги подавалися, але судді не захотіли ухвалювати остаточне рішення. Справа Валентини Макогон (мешканки Семенівки, чий будинок було знищено внаслідок обстрілів. — Ред.) перша успішна, але державні органи оскаржили ухвалу, і суд повернув її в першу інстанцію, вона проходить друге коло. Є й інші справи, які перебувають уже в новому Верховному Суді, одна з них була визнана зразковою. Її розгляне цивільна палата у складі ВС, і буде ухвалено рішення, яке вплине на решту постраждалих, на те, як рухатиметься судова практика», — розповів правозахисник.

 

Читайте також: Хто воює проти нас на Донбасі


Це стосується підконтрольної українському уряду території. А з майном, що лишилося на окупованій частині Донбасу, все ще складніше: тут неможливо провести розслідування, оцінити завдану шкоду, документи місцевих «органів влади» не мають юридичної сили. За даними Норвезької ради у справах біженців, зі 175 позовних заяв у судах у Донецькій та Луганській областях лише шість стосується майна на окупованій території, це може бути пов’язано з ускладненим доступом туди. «Тут людина має робити все самостійно, фотографувати, отримувати показання свідків, перетинати лінію розмежування, йти в суд і доводити, що це майно справді їй належало, справді було зруйноване, намагатися провести експертну оцінку руйнувань, що дуже складно», — зазначає Михайло Тарахкало.

 

На його думку, для ЄСПЛ розподіл відповідальності буде очевидним: зона відповідальності України — обов’язок України, а зона відповідальності РФ — обов’язок РФ (хоч вона й заперечує свою причетність). «На мій погляд, неправильно покладати всю відповідальність на плечі України, але водночас треба розуміти, що люди, які постраждали, є українськими громадянами. І казати, що наша держава не повинна компенсувати збитки, завдані Росією, — слабкий аргумент, котрий суперечить міжнародним зобов’язанням, які будь-яка країна має перед власними громадянами», — наголосив правозахисник. У практиці УГСПЛ є лише одна умовно успішна справа про компенсацію: організація виграла апеляцію, а державний орган, який мав її оскаржити, пропустив терміни, і рішення набрало сили. Проте в Держказначействі відповіли, що не платитимуть, оскільки грошей на це в бюджеті немає.

 


На сьогодні є один спосіб відшкодувати збитки — судовий процес. Утім, усе можна було б спростити, наприклад, як каже Тарахкало, запровадивши адміністративну процедуру компенсації, що, своєю чергою, розвантажить суди. «Можливо, виходом було б створення адміністративної процедури. І якщо людина не згодна з рішенням, то оскаржує його в суді. Я знаю, що судді, особливо нижчих інстанцій, перебувають у складній ситуації, оскільки питання відшкодування досі не вирішено, все перекладається на їхні плечі. Суди вищих інстанцій, які мають вирішити цю проблему якомога швидше й установити прецедент, намагаються відсторонитися від відповідальності», — каже Михайло Тарахкало.


Насамперед, на його думку, варто було б створити реєстри, у яких буде відображено, скільки майна зруйновано, хто від цього постраждав, яких збитків завдано. «Нехай то будуть закриті реєстри, але системна робота в цьому напрямі через чотири роки конфлікту не ведеться. Складно говорити про створення ефективного компенсаторного механізму, якщо незрозуміло, кому відшкодовувати», — каже правозахисник. Також Україна має передбачити певну модель компенсації шкоди постраждалим. «Ніхто не каже, що вона має бути стовідсоткова. Це може бути форма відшкодування, яка дала б людині змогу почати життя спочатку й закріпитися в іншому місці чи відновити те, що було зруйновано», — зазначає Тарахкало. Для цього можна було б створити компенсаторний фонд, який мав би державні кошти й кошти міжнародних донорів.

 

Читайте також: ОРДіЛО. Законсервований стан

 

«Зараз є дуже багато міжнародних організацій, які надають гуманітарну допомогу постраждалим на Сході. Такий фонд допоміг би заощадити як міжнародним донорам, так і державі», — каже юрист. Щоб розпоряджатися цими коштами, треба розробити прозору процедуру їх виділення. «Люди, які вкладатимуть гроші у фонд, і платники податків, коштом яких здійснюватиметься ця компенсація, мають чітко розуміти механізми захисту від корупційних складових, щоб ми не відшкодовували збиток у потрійному розмірі всім місцевим депутатам, наближеним до органів влади, а люди, які перебувають у найбільш уразливому стані, залишаться ні з чим. Розробляючи механізм таких компенсацій, насамперед треба відповісти на ці питання», — додає Михайло. Процедура, за словами юриста, має включати серйозний громадський конт­роль за витрачанням бюджетних коштів, контроль правоохоронних органів, чітко визначений порядок і розмір відшкодування, перелік категорій, які можуть розраховувати на першочергову компенсацію, наприклад, люди, будинок яких повністю зруйновано і які не мають іншої нерухомості.


Теоретичний спосіб відшкодування в нинішніх реаліях такий: людина подає позов у національний суд, виграє справу. Україна компенсує збитки і потім може вимагати стягнення цих коштів із РФ. Омбудсмен Людмила Денісова впевнена, що єдиний спосіб зобов’язати РФ виплатити такі компенсації українцям — позиватися в ЄСПЛ. Раніше в червні вона заявляла, що Міністерство юстиції готує шість позовів у Європейський суд проти Росії. «Нам потрібно налагодити систему надання консультаційної допомоги людям, які мають право отримати компенсацію за повністю або частково зруйноване житло в зоні конфлікту», — цитувала Денісову її прес-служба. Також уповноважена заявляла, що постраждалим від російської агресії громадянам слід надати відповідний статус, визначити порядок оцінки збитків і тих, хто має їх відшкодовувати.

 

Читайте також: Базовий елемент. Хто зможе реалізувати потенціал країни

 

За її словами, для цього навіть розроблено чотири законопроекти, проте перспективи ухвалення цих документів найближчим часом немає. Михайло Тарахкало, своєю чергою, каже, що міждержавні скарги можуть спрацювати, але це стратегічний проект, який треба технічно відпрацьовувати УГСПЛ склала інструкцію для тих, хто планує судитися з метою отримання компенсації зруйнованого майна. Насамперед треба подати заяву про кримінальне правопорушення до Служби безпеки України з доказами руйнувань, дочекатися відповіді про реєстрацію заяви. Якщо її не зареєстрували, відмову можна оскаржити. Під час підготовки позовної заяви радять попросити допомоги в адвоката, юриста чи правозахисної організації. Разом із заявою слід надати докази права власності на майно, детальний опис, фото, відео, експертну оцінку пошкоджень, вказати свідків. Як третю особу рекомендують залучати окупаційні адміністрації ОРДіЛО та Російську Федерацію.

 

Якщо Верховний Суд ухвалить зразкове рішення, яке не дозволить постраждалим отримати компенсацію на національному рівні, усі вони кинуться в ЄСПЛ, застерігає Михайло Тарахкало. За його словами, це призведе до серйозних втрат бюджету, оскільки відшкодування, які присудить ЄСПЛ, покриватимуть не лише збитки за знищене майно, а й додаткові витрати.

Новини RedTram

Loading...