Суспільство 2018-02-21 16:30 Володимир Заблоцький

Бойові лазери — зброя майбутнього?

У яких галузях лазери можуть «посунути» традиційні озброєння

Як відомо, особливістю будь-якої зброї є моральне та фізичне старіння, що обмежує можливість його подальшого використання за призначенням. Тоді починається пошук альтернативи, адже доки існуватимуть війни, доти існуватиме потреба в озброєннях. Цей процес постійний і стосується усіх без винятку країн та видів озброєнь і військової техніки.

 

Нові загрози — нова зброя

 

Традиційні системи, що ґрунтуються на хімічних джерелах енергії (порох, ракетні двигуни), практично досягли межі своєї максимальної ефективності й об’єктивно не мають резервів для подальшого розвитку та вдосконалення.Тому з огляду на потребу протидіяти новим загрозам наукова думка бачить альтернативу у використанні принципово нових видів зброї, зокрема бойових лазерів.

 

Такий вибір не випадковий. Бойові лазери або «промені смерті» справді мають привабливі можливості, що дає всі підстави розглядати їх як можливу альтернативу традиційним системам озброєння. Адже до цього часу у військах використовували лише лазерні системи наведенняна ціль, що гарантують її ураження. Суттєва відмінність полягає в можливості застосовувати лазери вже як ефективну зброю ППО-ПРО, особливо в частині нейтралізації дронів, що останнім часом активно розвиваються.

 

Читайте також: Роботи в бою. Це вже не фантастика

 

А щоразу вища ефективність використання бойових дронів на Сході України, у Сирії, Ємені тощо від початку поставила питання щодо необхідності розробити ефективні засоби протидії. Варто згадати загадкову пожежу та підрив складів боєприпасів ЗС України у 2017 році абоатакуросійської авіабази «Хмеймім» у Сирії на початку січня 2018-го — ефекти в обох випадках були вражаючими. Відповідно значно активізувалися зусилля в напрямі розробки ефективних засобів боротьби з дронами та атакуючими ракетами, зокремазавдяки використанню бойових лазерів.

 

Вперше, хоча й на рівні наукової фантастики, про «промені смерті» почали говорити ще понад100 років тому (згадаємо хоча б «Гіперболоїд інженера Гаріна» АлєксєяНіколаєвіча Толстого).Вже тодівчені почали замислюватися над створенням такої собі «суперзброї» з надзвичайними можливостями. Але з цілком об’єктивних причин перетворити ці мрії на реальність тоді було досить складно.

 

Лазер іде до війська

 

Перші реальні дослідження щодо військового використання лазерів провели США,це відбулося в середині 1950-х років. Дослідники використали газові лазери, де активним середовищем був вуглець. Однак через труднощі з вирішенням проблеми з розпорошуванням випромінювання й дуже низькими коефіцієнтами конверсії енергії можливістьмілітарного використання лазерів виключалася.

 

На подолання зазначених проблем знадобився час, і в середині 1970-х було створено хімічний/газовий лазер, де як активне середовище використовувався оксид йоду абооксид дейтерію. Це відкриття пришвидшило процес досліджень і стало ключовим елементом під час створення спеціальної системи — повітряної лазерної лабораторії ВПС США YAL-1.

 

Своєю чергою, платформа сталаодним з елементів широко відомої за часів «холодної війни» програми Стратегічної оборонної ініціативи (СОІ) США — творіння президента Рональда Рейґана. СОІ передбачала винесення ядерного протистояння США і СРСР у космос («Зоряні війни»). Саме під час випробувань нібито було досягнуто перших результатів зі знищення ракет класу повітря-повітря AIM-9 Sidewinder, БПЛА і навіть балістичної ракети.

 

Проте деякі джерела заперечували останній успіх, називаючи це дезінформацією Вашингтона, покликаною ввести в оману керівництво СРСР і світову спільноту загаломпро нібито «технологічний прорив» США у сфері розробки бойових лазерів. Суперечки стосовно цього в експертному середовищі тривали довго, і крапку досі не поставлено.

 

Читайте також: Хто залишиться, як всі поїдуть

 

З огляду на відомі геополітичні міркування,протистояння наддержав тощо є всі підстави вважати, що насправді американські досягнення у сфері лазерної зброї тоді були набагато скромнішими. А «успіх» у перехопленні навчальної балістичної ракети над Тихим океаном американці нібито забезпечили, розмістивши на ній звичайний радіомаячок, на який і зреагувала система наведення бойового лазера повітряної лабораторії ВПС США YAL-1.

 

На користь такого припущення свідчить хоча б той факт, що невдовзі програму просто закрили, не оголосивши жодних подробиць. Втім, оскільки Пентагону дійсно були потрібні перспективні види озброєння для перехоплення атакуючих балістичних ракет, через деякий час дослідження у сфері бойових лазерів було поновлено.Тим більше що з’явилися нові можливості.

 

У 1978 роців межах Об’єднаної програмиВМС США відбувся експеримент, у якому хімічний лазер, оснащений новітньою системою наведення на ціль HughesNavyPointer/Tracker, вперше успішно перехопив і знищив у польотіпротитанкову керовану ракету TOW, a інфрачервоний хімічний лазер MIRACL (Mid-InfraredAdvancedChemicаlLaser) — навчальну повітряну мішень BQM-34 Vandal.

 

Це вже був насправді значний успіх якісно нової зброї, який давав змогу американським військовим дивитися в майбутнє з певним оптимізмом. Понад те, Америка вийшла в лідери й могла розраховувати на збереження своєї технологічної переваги щонайменше в середньостроковій перспективі. Щоправда, дальність дії лазерів все ще була малою, проте, як вважалося, цей недолік можна подолати завдяки подальшому вдосконаленню нової зброї.

 

Справді, відбулися чергові якіснівідкриття, що сприяли подальшим дослідженням. У середині 1970-х років з’явилися технології лазерів на вільних електронах FEL (FreeElectronLaser) із пришвидшенням електронів майже до швидкості світла й наступним перетворенням енергії в змінному магнітному полі. Нова технологія виявилася більш гнучкою, передусім завдяки можливості обирати для високоенергетичних лазерів найоптимальнішу довжину хвилі залежно від умов середовища поширення. Це була дійсно нова якість зброї.

 

Читайте також: Штучний інтелект в очікуванні нового лідера

 

Не випадково з того часу дослідники дедалі більше уваги приділяють саме високоенергетичним лазерам. Наприклад, у США для більшості досліджень використовують високоенергетичний лазер дуже великої потужності HEL (HighEnergyLaser). Щоправда, він поступається потужністю хімічному/газовому аналогуй має гірші умови поширення випромінювання в різному середовищі. Але для нормальної роботи він практичніший та зручніший, бо вимагає лише наявності ефективного джерела живлення й системи охолодження, що цілком влаштовує військових.

 

На новому технологічному рівні

 

Черговий пік активізації досліджень можливостей лазерної техніки у військових цілях припав на початок ХХІ століття. Це зумовило динамічний розвиток у різних галузях фізики, хімії та математики, а також стрімкий прогрес в електроніці, механіці, високоефективних джерелах енергії тощо.

 

Значно вплинули на це й геополітичні зміни (міжнародна криза, локальні війни, політична нестабільність у багатьох регіонах світу), виникнення нових видів загроз (тероризм, гібридна війна тощо), динамічний розвиток нових військових технологій з елементами дистанційної війни (безпілотні системи, високоточна оперативно-тактична зброя, системи розвідки, управління й передачі даних або РЕБ).

 

Своєю чергою, нові технології дали змогу суттєво збільшити точність і когерентність пучка лазерного випромінювання. Це забезпечувало, з одного боку, ураження малих, маневрувальних цілей, що переміщуються в широкому діапазоні швидкостей, а з другого — перехоплення та швидкийрозрахунок даних для пострілу. На відміну від традиційних, у лазерних системах цей процес є набагато швидшим та складнішим.

 

Лазерне випромінювання, у принципі, відрізняється від звичайного світла. Воно генерується завдяки використанню процесів примусової емісії випромінювання — когерентного монохроматичного світла у формі паралельного пучка спрямованої енергії. Лазерне випромінювання поширюється зі швидкістю фотонів, долаючи дистанцію 100 км за 1/3 тисячної частки секунди (швидкість сучасних ракет у 24–25 тисяч разів менша!). Тому якісно нова зброя вимагає і якісно нових вимог.

 

Читайте також: Безпілотне майбутнє – тепер і на морі

 

Когерентність генерованого лазерного світла — просторово-часове впорядкування електромагнітних осциляцій, що його утворюють, — становить найістотнішу перевагу лазера. Середня енергія випромінювання, необхідна для випаровування 1 cм3матеріалу, має становити 100–200 кДж. Але якщо припустити, що для знищення об’єкта достатньо обмежитися розплавленням матеріалу його вразливих елементів, витрати енергії будуть значно меншими: для сталі — у 5 разів, для олова — у 23 рази тощо.

 

Тому сучасна філософія використання лазерної зброї передбачає не повне знищення потенційної цілі, а лише ураження її найбільш чутливих елементів (пальне, оптоелектронний блок, система керування тощо), що спричинить пошкодження або руйнацію цілі.

 

Створення пучка випромінювання значної щільності на великих відстанях вимагає наявності довгофокусних та відповідно швидкозамінних оптичних систем або дуже ефективних систем охолодження лінз і дзеркал.

 

Лазерна зброя не має жодної механічної віддачі, її вирізняє універсальність за цілями, які вона може знищувати протягом дуже короткого часу, а також гнучкість у застосуванні (тобто можливість не лише знищувати, а й нейтралізовуватиспособом виведення з ладу або «осліплення», наприклад, оптоелектронних систем).До того ж це зброя, яка не має ліміту боєзапасу, її працездатність обмежується в цьому сенсі лише доступністю потрібної енергії та ефективністю систем охолодження.

 

З огляду на зазначене сучасна військова наука небезпідставно розглядає лазерну зброю як універсальну: її можна буде використовувати для вирішення як наступальних, так і оборонних завдань у різних середовищах та бойових умовах, з різних платформ наземного, повітряного й морського базування.

 

Як було доведено на практиці, мінімальний діаметр пучка випромінювання повинен мати не менш ніж100 мм, а час реакціїмає бутине більше ніж 6 с (для системи типу C-RAM відповідно 60 мм і до 20 с). Однак слід враховувати, що лазерний промінь під час поширення в атмосфері перебуває під значним впливом різноманітних зовнішніх коротко- й довготермінових чинників. До того ж під час руху в атмосфері лазерний пучок послаблюється внаслідок поглинання та розсіювання. Відповідно це знижує його ефективність.

 

Крім того, є певні технічні проблеми. Наприклад, щоб виділити на поверхні цілі найбільш уразливий елемент у формі плямки діаметром 80 мм і водночас зберегти незмінність положення в просторі лазерного пучка в межах 20–30 мм за період освітлення в 1 мс,наведення лазерної гармати вимагає точності кілька мікрорадіанів. Нагадаємо, що йдеться проціль, яка рухається зі швидкістю 10 км/с на дальності 5000 м (а в перспективізначно більше). Наявні системи здебільшого неспроможні вирішувати такі завдання.

 

Очевидно,що зазначені особливості вимагають створення високоточних систем наведення та викривання цілей. Отже, наведення пучка енергії на визначену ціль і її утримання в заданих параметрах сьогодніє однією з істотних проблем, що вимагає вирішення. Іпошук такого рішення дуже складний навіть для розвинених країн. Проте він триває.

 

Важливим напрямом розвитку бойових лазерів є збільшення потужностілазерного імпульсу, що дає змогу скоротити час на знищення цілі й зменшити зайві витрати на нагрівання атмосфери.Але це не знімає питання наявності ефективної системи наведення з надшвидкою реакцією і високою точністю.

 

Читайте також: Майбутнє війн: від «Залізної людини» до біологічного комп’ютера

 

З погляду військових від тактичних лазерних систем вимагаються, зокрема, висока мобільність, високі параметри супроводу маневрених цілей, а також можливість виконувати щонайменше 25–50 лазерних пострілів у межах однієї місії, ефективної бойової дальності ураження3000 м (з перспективою подальшого збільшення цього показника) тощо.

 

Зокрема, однією з вимог до німецької системи ППО-ПРО дуже малої дальності VSHORAD (VeryShortRangeAirDefenceSystem) є забезпечення знищення цілей на відстані вже від 1500 до 6000 м. Зараз лазери поки що не відповідають цим вимогам. Іншимслабким місцем усіх лазерів залишається уразливість оптичного блока відзабруднення та/або корозії.

 

Ставка на мобільність

 

Цікавими є погляди військових і науковців на напрями подальших досліджень та потенційного використання бойових лазерів. Приміром,тактичне використання лазера на кшталтTHEL сьогодні вбачається передусім у напрямі використання проти цілей типу C-RAMM (CounterRocket, Artillery, Mortar, Missile), тобто знищення ракет, артилерійських і мінометних снарядів, балістичних ракет та повітряних цілей, що мають відносно невисоку швидкість.

 

Розробку таких високотехнологічних і наукомістких систем здійснюютьсьогодні відразу кілька країн, зокрема США, Китай, Індія, РФ, Німеччина та Ізраїль. У США, наприклад, ідеться про розробку хімічного лазера (активне середовище — фторид дейтерію) як у стаціонарній, так і в мобільній версіях. Попередні випробування в знищенні атакуючих ракет і навіть мінометних мін дали позитивний результат. Утім, через недостатню скорострільність системи досягтиперехоплення всіх атакуючих боєприпасів поки що не вдається жодній із країн-розробників. І знову питання має вирішуватися у сферівисоких технологій.

 

З огляду на маневрений характер сучасної війни мобільні версії бойових лазерів для війська є більш пріоритетними. З урахуванням цього вже в березні 2017 року американські концерни BoeingiNorthropGrummanу межах програми створення технологічного демонстратора високоенергетичного лазераHELTD (HighEnergyLaserTechnologyDemonstrator) розробили прототип мобільної системи на базі стандартної армійської вантажівки HEMTT.

 

Її призначенням є знищення як статичних, так і динамічних цілей (на кшталтC-RAMM, безпілотників, а також мін, вибухонебезпечних предметів та імпровізованих вибухових пристроїв,систем розвідки й передачі даних, тактичних крилатих ракет та/або артилерійських снарядів) на безпечних дистанціях. Тобто нова система має бути дуже універсальним засобом із низькими експлуатаційними витратами. Вже перші випробуванняпідтвердили можливість довести потужність лазера до 58кВт завдяки об’єднанню в один пучок кількох лазерних променів.

 

Фотогалерея: ВМС США випробували найбільший в історії есмінець типу USS Zumwalt

 

Не менш актуальним є запровадження бойових лазерівяк зброї самооборони кораблів. Загалом, як відомо, наявні традиційні системи ППО-ПРО дають змогу вирішувати поставлені завдання, проте вони мають обмежену кількість боєзапасу. Тому ВМС США також активно працюють у цьому напрямі, розглядаючи бойові лазери передусім як ефективний засіб ППО-ПРО кораблів у відкритому морі.

 

Найменший збій у роботі навіть найсучасніших традиційних систем ППО-ПРО або брак боєзапасу через надвисокі витрати під час відбиття масованих повітряних атак можуть призвести до ураження корабля ракетами противника. Про це переконливо свідчать відомі приклади пошкодження надводних кораблів ВМС Ізраїлю, США та ОАЕна Близькому Сході.

 

На відміну від традиційних ОіВТ лазерна зброя взагалі не потребує боєзапасів, які треба возити та зберігати на кораблях, що є критично важливим обмеженням. Таким чином, кораблі можуть вирішувати поставлені бойові завдання передусім із ППО-ПРО без жодних обмежень.

 

Прикладом саме такого підходу можна вважати технологічний демонстратор лазерної бойової системи LWSD (LaserWeaponSystemDemonstrator), що його розробляє концернNorthropGrumman на розвиток програми зі створення для потреб ВМС США бойового твердотільного лазера MLD (MaritimeLaserDemonstration) потужністю 150 кВт.Важливою умовою є можливість забезпечити лазер електрикою від стандартної корабельної мережі.

 

Термін виконання контракту вартістю $144 млн становить 34 місяці.

 

бойовий лазер розробки Nortrop Grumman

Зовнішній вигляд майбутньої лазерної системи LWSD

 

Серед інших програм слід зазначити JHPSSL (JointHighPowerSolidStateLaser), що передбачає створення наземних та морських версій 100-кВт лазерів з електричним живленням, а також системуLaserWeaponSystem (LaWS) — лазер потужністю 30кВт класу AN/SEQ-3 (XN-1). Останній у 2017 році успішно пройшов випробування на десантному кораблі ВМС США USSPonce, знищивши в реальних умовах навчальну повітряну ціль.

 

За експертними оцінками, нова зброя вирізняється високою надійністю та ефективністю, що набагатоперевищує всі попередні очікування. Тому Пентагон вже оголосив про плани розгортання з 2020 року серійного виробництвалазерів JHPSSL. А результати випробувань та досвід використання JHPSSL будуть покладені ВМС США в основу чергової програми з розвитку технологій твердотільних лазерів SSL-TM (SolidStateLaserTechnologyMaturation).

 

исп лазера на корабле ВМС США

Випробування системи LaWS на USS«Ponce»

 

Не залишається осторонь і бойова авіація, адже питання захисту літальних апаратів від керованої зброї є одним із пріоритетів. З огляду на це триває адаптація лазерної зброїі до потреб авіації. Наприклад, дослідницька лабораторія ВПС США розробляє передову систему самооборони літаків, засновану на використанні бойових лазерів. Наразі йдеться про створення прототипу — технологічного демонстратора високоенергетичноголазера самооборони SHIELD (Self-ProtectHighEnergyLaserDemonstrator), призначеного для знищення атакуючих ракет класу повітря-повітря.

 

У разі успіхуSHIELD буде першою активною системою самозахисту літаків як бойових, так ідопоміжних та цивільних, що перебувають у зоні бойових дій. До 2019 року має бути створений прилад, заснованийна використанні лазера середньої потужності. Пізніше (2021-го) для потреб бойової авіації планується створити просунуту систему на базі лазера великої потужності з можливістю використовувати його не лише в оборонних, а й у наступальних діях.

 

На початковому етапі крім хімічного/газового лазера також розглядається можливість використовувати лазер на вільних електронах. Одним із важливих питань буде розробка ефективного й високопродуктивного джерела енергії для цього приладу на борту літака, обмеження його маси й розмірів та інтеграція з іншими бортовими системами управління та передачі даних.

 

Читайте також: Український “хакер” і кабератаки на США

 

Високоенергетичний твердотільний лазерSSHEL (SolidStateHighEnergyLaser)має набагато кращі робочі характеристики, ніж хімічний, проте він значно більше коштує. Тому його розвиток вимагає використання технологій глибокої мініатюризації елементів. З огляду на це фахівці поки що висловлюють сумніви стосовно того, що кінцевий результатвиправдає високі витрати.

 

Ще однією американською розробкою для потреб ВМС США є корабельна лазерна система ППО зональної самооборони LADS (LaserAreaDefenseSystem) концерну Raytheon, що призначена на заміну артилерійського комплексу ППО самооборони CIWS Phalanx, який стоїть на озброєнні кораблів ВМС. При цьому система LADS має забезпечити вищу універсальність застосування проти ширшого спектра загроз, більшу дальність дії за одночасної відсутності потреби зберігати на борту боєкомплект.

 

Що розробляють Росія та Китай

 

Одним із розробників лазерної зброї є Китай. За оцінками американських експертів, із понад 10 000 інституцій і наукових осередків, що працюють над створенням нових видів озброєння для китайських збройних сил, близько 30% займається високоенергетичними системами.Китайські бойові лазери також передусім призначені для вирішення завдань ППО-ПРО. Проте до цього часу через таємність розробок подробиці останніх зазвичай обмежені.

 

Відомо, що 2015 року китайська компанія «Цзююань» провела перші успішні випробування власної лазерної системи перехоплення літальних апаратів, що рухаються на малих висотах. Система здатна за 5 с визначити та знищити малорозмірні повітряні цілі, що рухаються зі швидкістю до 50 км/год на висотах до 500 м. Дальність дії системи становила2 км (у межах дій надлегких БПЛА).

 

У січні 2017 рокустало відомо також про створення в Китаї найпотужнішого ультрафіолетового лазера на вільних електронах у світі DCLS, що працює у «вакуумній» частині ультрафіолетового діапазону. Того самого року було оприлюднено дані щодо створення в Китаї мобільного наземного лазерного комплексу SilentHunter («Тихий вбивця») з використанням лазера потужністю від 30 до 100 кВт. Максимальна дальність ураження становить 4000 м.

 

На його базі створюється також ще потужніша версія для перехоплення ракет. Поряд із цим у КНР розроблено кілька видів лазерної стрілецької зброї, зокрема «лазерної гвинтівки» нелетальної дії.

 

У Росії дослідженняу сфері лазерної зброї проводяться майже паралельно із США. Випробувано системи наземного й повітряного базування (наприклад, програма A-60). Як і в Китаї, усі ці роботи є закритими. Проте відомо, що головну увагу там приділяють перспективам використання лазерної зброї в наземних системах ППО-ПРО.

 

Читайте також: Віртуальні опричники

 

Наприклад, російський концерн «Алмаз-Антей» розробляє бойову систему на базі газодинамічного лазера, де як активне середовище використано вуглець. Система має бути встановлена на колісній платформі разом із системами управління та контролю, РЛС-пошуку та супроводження цілей, а також сховищем газу.

 

Європейські моделі

 

Серед європейських розробок слід зазначити роботи німецького концерну Rheinmetall зі створеннястаціонарного та мобільного (на колісній платформі) варіантів високоенергетичної лазерної зброї HELS (HighEnergyLaserSystem) потужністю від 5 до 50 кВт.Проект базується на використанні комерційних волоконно-оптичних джерел лазерного випромінювання і технології накладення пучків BST (BeamSuperimposingTechnology) лазерного випромінювання.

 

лазер от Rheinmetall

Прототип мобільного варіанта бойового лазера HELS

 

Наразі в HELS використовуються волоконно-оптичні джерела лазерного випромінювання, що працюють в інфрачервоному діапазоні на хвилях завдовжки 1060–1080 нм і поєднують у собі високі потужність, якість пуску та надійність. Система призначена передусім для боротьби з БПЛА, вертольотами, іншими повітряними цілями або з цілями типу C-RAMM та керованими протитанковими ракетами.

 

Поряд із цим тривають роботи над системою HELS в аплікації для бойових кораблів. Також передбачається використати лазер для ураження швидкісних надводних цілей, зокрема катерів різного призначення. Такий волоконно-оптичний лазер потужністю 10 кВт успішно пройшов випробування в корабельних умовах, при цьому він успішно уразив визначену ціль діаметром до 20 мм на дальності 1000 м. Аналогічний лазер потужністю 30 кВт знищив ціль вже на дистанції понад 3000 м.

 

В інтересах наземних військ один з експериментальних зразків було встановлено на колісний БТРBoxer із живленням від його стандартної енергетичної системи. Під час попередніх полігонних випробувань доведено, що система в такій конфігурації дає змогу здійснюватидо 1000 пострілів із 2–3-секундними паузами (відповідає режиму 30-хвилинної безперервної стрільби), після чого акумулятори БТР вимагають обов’язкової підзарядки.

 

Перевагою системи HELS вважається її універсальність та модульність конструкції, що дає змогу інтегрувати її з різними платформами або системами ОіВТ. Своєю чергою, планується поступове створенняпучка випромінювання сумарною потужністю 80 кВт (система з чотирьох лазерів потужністю по 20 кВт) і суттєва економія коштів до рівня €1 за один лазерний постріл. Також удосконалюється система викривання й аналізу даних, зменшуються експлуатаційні витрати, забезпечується дуже тиха робота самої системи та її прихованість від наявних технічних засобів розвідки.

 

Німецька компанія MBDADeutschland провела випробування версії оптико-волоконного лазера разом з автоматичним, незалежним від інших систем сенсором супроводу цілі й передачі даних. Лінзи в складі оптичного блока замінено на дзеркальні системи з огляду на більшу технологічну досконалість і більшу відповідність вимогам використання в лазерних системах потужністю 100–150 кВт. При цьому сенсор перетворює первинні приблизні дані щодо елементів руху цілі на точні координати, що дає змогу кардинально підвищити ефективність стрільби для ураження малих, швидкісних та маневрених цілей.

 

MBDA-наземная версия

Мобільна версія бойового лазера кампанії MBDA

 

Проведені до цього часу випробуваннядали змогу перевірити роботу лазера й можливості покращеної системи супроводу цілі, яка виявилася здатною виділяти й супроводжувати одночасно всі цілі, незважаючи на несприятливі атмосферні умови(дощ і вітер), а також вночі за слабкої видимості. Також перевірялася здатність до самооборони в разі умовного масованого нальоту БПЛА з різних напрямків.Подальші зусилля спрямовані на зменшення розмірів системи та збільшення потужності лазера.

Серед європейських розробників варто згадати також британський консорціум Dragonfire, який спільно з підрозділом MBDAUK здійснює дослідницько-проектні розробки й випробування високоенергетичних лазерів. Консорціум планує виготовити у 2018 році технологічний демонстратор і наступного року провести повний цикл випробувань.Нова зброя розробляється для потреб ВМС та наземних військ. На її розвиток виділено 30 млн фунтів.

 

Лазер на Сході

 

Сили оборони Ізраїлю планують прийняти на озброєння лазерну бойову систему IronBeam, розроблену концерном Rafael і призначену для знищення цілей типу C-RAMM. Комплексскладається з двох твердотільних лазерів, РЛС та посту управління. Критична важливість для Ізраїлю розвитку засобів ППО-ПРО цілком зрозуміла, адже деякі країни регіону, зокрема Іран, активно розвивають ракетні програми й не приховують, що метою є саме знищення єврейської держави.

 

Власну розробку у сфері високоенергетичних лазерів — YüksekGüçlü LazerSilahSistemi (YGLSS) — реалізує турецька фірма SAVAG, що співпрацює з концерном ASELSANта університетом Bilkent (Анкара). Система успішно пройшла перші лабораторні випробування на можливість знищення рухомих цілей.

 

Туреччинатакож надає велику увагу розвитку високоенергетичної лазерної зброї. Розробка передбачає два етапи реалізації. На першому етапі протягом чотирьох років планується закупити лазер іноземного виробництва та інтегрувати його з вітчизняними системами ОіВТ. Під час другого етапу (два роки) іноземний зразок має бути замінений вже на турецький аналог.

 

Також відомо, що з 2011 року власні розробки у сфері високоенергетичних лазерів почала Індія. За останніми даними, там створено експериментальну установку, призначену для боротьби з дронами, а у 2017 роцівона пройшла перші випробування. Втім, проблемою залишається невелика дальність дії, яка наразі обмежується лише 800 метрами.

 

Економічна доцільність

 

Велике значення мають і економічні передумови на користь запровадження лазерів. Наприклад, якщо оцінити вартість кожного з наявних сьогодні видів ОіВТ у певному наближенні, літак-винищувач коштує в середньому $60–80 млн, крилата ракета — $2 млн, aбезпілотник — від $200 тис. до $1 млн. А вартість артилерійських боєприпасів залежно від конфігурації коливається від однієї до кількасот тисячдоларів.

 

Вартість призначених для ураження літаків і ракет наявнихсистем ППО-ПРО така: американська ракета-перехоплювач PAC-3коштуєнавіть $6 млн, ізраїльська ракета-перехоплювачTamir(IronDome) —до $50 тис., а один залп системи самооборони на базі 35-мм гармат із передовою амуніцією типу AHEAD — близько $20 тис. (для знищення цілей типу C-RAM вартість зростає навіть до $70 тис.).

 

Для порівняння: вартість одного пострілу з лазерної гармати HEL, що встановлена на борту американського десантного корабля Ponce, як було доведено на практиці, становить меншніж один долар (!).

 

Загалом на дослідження, розробку й випробування лазерної системи LaserWeaponSystem (LaWS) ВМС США витратили близько 40 млн USD. Це відносно невеликі витрати порівняно з подібними розробками у сфері традиційних видів ОіВТ. При цьому в процесі розробки лазерної зброї широко використовуються перевірені рішення й технології з цивільного ринку, що значно зменшує вартість.

 

Із зазначеного можна зробити певні важливі висновки. І хоча лазерні бойові системи поки що перебувають на етапі розвитку, проте події розгортаються доволі швидко й навіть перші випробування в реальних умовах показали велику придатність нового виду ОіВТ для використання в інтересах збройних сил, а також високу надійність та ефективність.

 

Зрозуміло, що для підвищення ефективності використання лазерів слід не лише вирішити ще низку технічних проблем, а й створити концепцію використання нової зброї й тактики використання, визначити умови експлуатації та необхідні безпекові заходи використання нового виду ОіВТ. Над цим уже працюють фахівці низки провідних країн світу. І кінцевий результат обіцяє бути вагомим, оскільки кардинально впливатиме на перебіг бойових дій.

 

Проте навіть на нинішньому рівні лазерна зброяне лише надає цілком новібойові можливості, а й значно підвищує можливості та універсальністьтрадиційних видів озброєнь. Тому вважається, що бойові лазери відіграватимуть важливу роль як засіб ППО-ПРО, як доповнення до наявних традиційнихсистем ОіВТ.

 

А втім, на думку експертів, навіть у середньотерміновій перспективі лазери не зможуть повністю замінити більшість наявних сьогодні видів ОіВТ (стрілецька зброя, артилерія тощо), адже вони поки що неспроможні знищувати швидкісні (7М) і малопомітні для РЛС крилаті ракети з малою ефективною поверхнею розсіювання (ЕПР). До того ж деякі сучасні конструктивні матеріали, наприклад композити на вуглецевій основі,ємаловразливими до лазерного променя.

 

Однак з огляду на перспективність лазерної зброї Україні не вартонехтувати цим напрямом, а слід вивчити питання можливості створювати власні системив цій сфері, що гарантуватиме щонайменшеякісне підвищення бойових можливостей ППО-ПРО.Як країна, котра воює і протистоїть панівним силам противника, маємообов’язково розробити власні бойові лазери, оскільки вони гарантують якісну перевагу на полі бою (тим більше що РФ проводить такі розробки). Передусім бойові лазери дадуть змогу ЗСУ вирішити актуальне питання боротьби з БПЛА та іншими повітряними цілями.

 

Чи робить Україна якісь кроки в цьому напрямку, хоча нові виклики вимагають нових та ефективних засобів боротьби? Відомо, що певні розробки у сфері бойової лазерної техніки вже здійснює один неназваний поки що приватний інститут у Харкові. На жаль, ці розробки здійснюються наразі в ініціативному порядку й державою не фінансуються. Невже там не розуміють важливості цього питання?

Новини RedTram

Loading...