Світ 2018-01-12 14:09 Бініон Майкл

Небезпечні зв’язки

Які наслідки матиме кампанія проти сексуальних домагань на Заході

Усе почалося з Гарві Вайнстіна, американського кінорежисера, якого спочатку одна чи дві жінки, а потім понад десяток звинуватили в сексуальних домаганнях. Далі жінки Голлівуда ще кілька тижнів називали інших чоловіків, які домагалися їх. Скандал розростався, і не тільки в США. 

У Великій Британії жінки звинувачували в сексуальних домаганнях членів парламенту. Міністр оборони Майкл Феллон подав у відставку після претензії журналістки в тому, що він погладив її по коліну. Через кілька тижнів потому Даміана Ґріна, першого міністра Великої Британії та ключову особу в британському уряді, колишній високопоставлений працівник поліції звинуватив у зберіганні сотень порнографічних зображень на робочому комп’ютері. Ґрін відкидав претензії та закидав поліції політичну розправу над високопоставленими політиками-консерваторами. Зрештою 21 грудня Тереза Мей звільнила Ґріна. Але це втягнуло британський уряд у скандал, який, здавалося, охопив практично всі західні уряди та суспільства. 

Тема стала токсичною не тільки для кіноіндустрії чи політики. Театральний світ у Британії жахнувся, коли провідного американського актора Кевіна Спейсі, котрий 10 років керував відомим британським театром, звинуватили в домаганнях до молодих чоловіків. Він теж був змушений звільнитися і заявив, що шукає способів лікуватися від своїх нав’язливих потягів. Покаранням для нього стало не тільки публічне знеславлення. Спейсі також зняли з головної ролі в недознятому серіалі та замінили (в останній момент і за величезні гроші) іншим актором, а вже готові епізоди доведеться перезнімати. 

Читайте також: Катрін Деньов та ще близько 100 відомих француженок виступили за залицяння чоловіків до жінок

Схоже, що зізнання про поведінку Вайнстіна спричинили лавину протестів від жінок у цілому західному світі. Вони заявляли, що за свою кар’єру постійно мусили відбиватися від небажаної уваги з боку керівників-чоловіків. І майже всі зізнавалися, що не казали про це чи не скаржилися через страх. А тепер хочуть висловитися публічно, бо, за їхніми словами, викриття шокували всіх тих, хто не здогадувався, що навіть у XXI столітті жінки досі не мають поваги й не почуваються безпечно на робочому місці. Заголовки в інших країнах свідчать про такі самі тривоги. В Іспанії понад половина опитаних в одному соцдослідженні сказала, що домагання на роботі — це поширене явище. У неналежній поведінці звинувачено мерів, політиків, місцевих чиновників і багатьох інших. У кіноіндустрії, світі реклами та моди сотні людей розповідали про інциденти, які траплялися в них на роботі за останнє десятиліття. Проти відомих осіб подано десятки судових позовів. У Франції після скандалу з Вайнстіном кількість заяв про зґвалтування та сексуальні домагання підскочила майже на третину. Очільник французької жандармерії закликав до «національної мобілізації» для запобігання насильству проти жінок і на підтримку жертв. Питання домагань актуалізувалося одночасно зі спробами підвищити вік сексуальної згоди у французькому законодавстві (зараз 13 років), адже є кілька відомих інцидентів домагань із боку старших чоловіків до 11-річних дівчаток. 

У США однією з основних постатей, котрих стосуються звинувачення, є Дональд Трамп. Якщо не розслідуватимуться дії самого президента, то й провідних голлівудських діячів притягнути до відповідальності буде нелегко

 

кандал про домагання в робочому середовищі поширився так швидко здебільшого завдяки соцмережам. У США жінки, котрі заявили, що час добитися визнання інцидентів, у яких постраждали вони, запустили кампанію «Me too» («Мене також»). А відомі особистості, звинувачені в домаганнях, опинилися під прицілом, їм закидають використання влади та привілейованого становища для того, щоб залякувати потерпілих і змушувати їх мовчати.

Ці кампанії, звісно, спричинили й зворотну реакцію. Багато чоловіків звинуватили жінок у тому, що ті шукають способу зіграти на незручності питання заради грошей або помсти за розірвані стосунки. Політики не знали, як реагувати, особливо коли свідчення про деякі домагання не оголошувалися публічно. Журналістка, яка заявила, що Феллон торкнувся її коліна, сама сказала, що це навряд чи можна було вважати домаганням і що вона цілком була здатна відмовитися від подальших небажаних сексуальних жестів. Це вилилося в підозри про те, що тепер уже колишній міністр оборони пішов у відставку, щоб запобігти викриттю інших, серйозніших інцидентів із минулого. Деякі чоловіки заявляли, що нова пуританська атмосфера в професійному середовищі зробить флірт на роботі незаконним і стане на заваді нормальним, розслабленим, дружнім взаєминам між чоловіками та жінками. 

Читайте також: Журнал Time назвав людьми року жінок, які виступили проти сексуального насильства

Скандал також миттєво змінив поведінку компаній, які почали остерігатися позовів проти себе. У США вони стали забороняти корпоративні різдвяні вечірки, адже алкоголь на них зазвичай за­охочує працівників до сміливішої поведінки. Деякі дозволили проводити корпоративи, але заборонили алкоголь на них, сподіваючись, що таким чином вдасться уникнути п’яних безтактовних учинків. Лунали навіть заклики заборонити омелу, яку підвішують на люстру або стелю, і чоловік та жінка, що опиняються під нею, можуть поцілуватися — ця традиція зародилася у Середньовіччі. 

Складність проблеми полягає в тому, як визначити, що становить сексуальне домагання та де закон має провести лінію дозволеного. Зараз консенсус такий: проблема з’являється тоді, коли люди в бізнесі чи на державній службі використовують владу й чіпляються до працівниць. Жінки кажуть, що часто вони бояться щось сказати, бо не хочуть втратити роботу.

Особливо це стосується креативних індустрій: світу мистецтва, кіно, реклами та моди, де працює багато жінок, але немає великих департаментів, що займаються людськими ресурсами й регулюють поведінку на роботі, як у великих корпораціях. Непросто регулювати ставлення депутата парламенту до особистого секретаря. А що робити, коли стосунки між актором і акторкою виходять за межі суто професійних? 

Також немає чіткого розрізнення між сексуальними домаганнями та власне нападом, який завжди трактувався як серйозний злочин. Останніми роками заяв про напади на сексуальному ґрунті неймовірно побільшало. Наприклад, у Лондоні наприкінці 2017-го оприлюднили статистику: кількість заяв про сексуальні напади й злочини за останні чотири роки зросла на 7 тис. Крім того, останніми роками було сотні скандалів, пов’язаних із педофілією, особливо в школах і закладах для молоді. Значно побільшало розслідувань і судових справ, а це вилилося в мало не панічну тривогу в суспільстві стосовно безпеки дітей у школах і громадському просторі.

Читайте також: У Європарламенті звинуватили депутатів у сексуальному домаганні

Іноді паніка змушувала поліцію перегинати палицю. В одному з таких випадків кількох чиновників, зокрема високопоставленого військового генерала та навіть колишнього не­одруженого й уже покійного британського прем’єра Едварда Гіта, звинувачено в тому, що вони входили до кола педофілів, які організовували напади, ба навіть убивства хлопчиків і дівчаток. Доказів цього немає, і справа розвалилася через обурення тим, що поліція повірила в заяви, які були цілком необґрунтованими. 

Але справа Вайнстіна заплямувала репутацію дедалі більшої кількості публічних постатей. Серед останніх голлівудських акторів, яких звинуватили в домаганнях, є Дастін Гоффман — володар Оскара, якому зараз 80 і який нібито чіплявся до жінок та дівчат, зокрема 15-річних. Він заперечує всі звинувачення, але дедалі більше жінок відкрито розповідають неприємні історії про його поведінку в минулому.

У Британії Тереза Мей — другий прем’єр-жінка — жорстко висловилася проти домагань, заявивши, що їх не можна допускати в парламенті чи будь-якому іншому публічному місці. Вона сказала, що закон буде змінено таким чином, щоб жінки почувалися безпечно на роботі. Але в США ситуація значно складніша, оскільки однією з основних постатей, котрих стосуються такі звинувачення, є сам Дональд Трамп. Він хвалився тим, що чіплявся до жінок під час кампанії, чим розлютив мільйони американок. І якщо не розслідуватимуться дії самого президента, то й провідних голлівудських діячів притягнути до відповідальності буде нелегко.

Новини RedTram

Loading...