ut.net.ua 2009-12-11 00:00 Губенко Дмитро

Опозиційність неконструктивна

Голова бюджетного комітету парламенту Латвії Ґунтіс Берзіньш розповів Тижню, чому його партія погодилася очолити латвійський уряд і як зменшити вплив олігархів на політику

 

З головою бюджетного комітету, представником партії «Нова Ера» Ґунтісом Берзіньшем Тиждень зустрівся у розпал бюджетного процесу, результатом якого стали досить болісне для латвійців підвищення прибуткового податку і затвердження кількох нових податків та зборів. Відповідно й розмову почали з економічної ситуації в країні.
 
У. Т.: Соціальні партнери уряду (профспілки, конфедерація працедавців та місцеве самоуправління) розкритикували новий бюджет країни, стверджуючи, що він погіршить ситуацію в Латвії. І справді, світовий досвід доводить, що підвищення податків лише заганяє економіку в тінь. Чи може це статися у Латвії?
 
– У такій кризовій ситуації, як зараз, було б доречно знизити податки та збільшити урядові витрати. На жаль, ми просто не маємо грошей, щоб збільшити витрати або знизити оподаткування. Тому змушені підвищувати податки. Кілька місяців тому уряд вирішив залучити соціальних партнерів до бюджетного процесу. Треба було провести консолідацію бюджету на 500 млн латів. Подальше урізання витрат було вже неможливим, тому довелося підвищити деякі податки та збори (прибутковий податок, транспортний збір), а також запровадити прогресивний податок на землю та нерухомість. Ці заходи більшою чи меншою мірою були накинуті уряду МВФ. І саме з огляду на останні зміни соціальні партнери виступили з публічною критикою уряду.
 
У. Т.: Ваша партія «Нова Ера» у 2000-х тривалий час перебувала в опозиції, тож тепер фа­ктично має вирішувати проблеми, створені іншими політичними силами. Утім, ваш однопартієць Валдіс Домбровскіс очолив уряд, і ви взяли на себе відповідальність за країну. Чому?
 
– Це було складне рішення для нашої партії. Вибір був або далі залишатися в опозиції, або ж очолити уряд і спробувати зробити щось з економікою. Врешті-решт ми вирішили, позаяк вважаємо себе відповідальною партією, що, попри складну ситуацію, не маємо іншої альтернативи, як увійти в уряд. Наша партія доволі велика, а інші політичні сили вже були при владі, тож президент запропонував очолити уряд нашому однопартійцю. Оскільки Домбровскіс і його міністри змушені приймати складні й непопулярні рішення, наша популярність, на жаль, зменшилася. Можна сказати, що деякі інші партії свідомо дали нам можливість очолити уряд на цьому етапі. Але ми відчували, що маємо бути конструктивними, а опозиційність – це не дуже конструктивна позиція.
 
У. Т.: Що на наступних парламентських виборах ваша партія прагне залучати російськомовне населення, а «Центр згоди» (партія, до якої належить мер Риги Ніл Ушаков. – Ред.) – латишів. Як ви гадаєте, чи можлива у Латвії постетнічна політика?
 
– Хочеться сподіватися, що пост­етнічна політика є можливою. У партії ми це обговорювали і визнали, що для добра і стабільності країни цей етнічний поділ є небажаним. Етнічний поділ у Латвії – це реальність, яка має не таку вже й давню історію. Є різні підходи до новітньої історії Латвії, до того, що означає Друга світова війна: чи це була боротьба за незалежність, чи боротьба між комунізмом і нацизмом. Люди, які їх дотримуються, точно не змінять своїх поглядів. Подолати цей поділ буде нелегко, але ми обов’язково спробуємо це зробити. Коли була заснована «Нова Ера», на виборах 2002 року за нас проголосував досить великий відсоток російськомовного населення. За останні роки ми, мабуть, трохи загубили ці голоси, але, думаю, зможемо їх відвоювати.
 
У. Т.: Яка позиція вашої партії стосовно інтеграції російськомовного населення в латвійське суспільство? В останні роки процес натуралізації практично зупинився.
 
– Це природний процес. У країні є етнічний поділ, і, думаю, минуть роки, перш ніж ситуація зміниться. Підростає молоде покоління (російськомовне), яке вільно володіє латиською. Зараз російськомовне населення не має великої мотивації до набуття латвійського громадянства, оскільки воно не забезпечує їм великої вигоди. Це дає можливість брати участь у політиці, а ось щодо вільного пересування Європою, то немає різниці, громадянин ти чи ні. Водночас Росія має великий вплив за рахунок мас-медіа, тож частина населення живе у російськомовному інформаційному просторі. Іноді з цими людьми навіть важко розмовляти, адже вони отримують відомості з російського медіа-простору, що не надає достатньо інформації про те, що відбувається у Латвії. Інформація ж, що надходить, переважно викривлена.
 
У. Т.: Російський вплив у Латвії під час кризи відчутно зріс – як економічний, так і політичний. Чи може Латвія перетворитися на російський форпост у ЄС?
 
– Я не вірю, що так станеться. Впевнений, що Росія зацікавлена у збільшенні свого впливу як у Латвії, так і загалом у всіх трьох балтійських державах. Населення Латвії має дуже різні погляди, але політично більшість латиськомовного населення орієнтуються на латвійську незалежність у союзі із Заходом. Росія має тонкий вплив на рівні мас-медіа, але на цьому етапі я не думаю, що він призведе до якихось серйозних змін. На жаль, унаслідок економічної кризи постраждав вільноринковий глобалізаційний образ Заходу. Але той факт, що Латвія є членом ЄС і НАТО, має дуже великий вплив на мислення людей. Літаки НАТО, які базуються у Литві, патрулюють небо над Балтикою, кораблі заходять у ризький порт. Думаю, це дає людям відчуття безпеки.
 
У. Т.: Багаті люди мають у Латвії великий вплив на політику. Чи вбачаєте ви в цьому загрозу латвійській демократії?
 
– Причиною заснування «Нової Ери» була спроба зменшити вплив цих олігархів. Ми мали певний успіх, однак унаслідок економічної кризи вплив трьох багатих людей у країні знову зростає. Це вельми небажаний елемент у політиці, але типовий для пострадянських країн. Ми бачимо подібну ситуацію в Україні, Литві, Росії. Можливо, держави історично мають пройти через це. Стабільність країні більше забезпечує середній клас. У Латвії ми побачили, як він почав розвиватися, але, на жаль, економічна криза дуже на нього вплинула. Проте в далекій перспективі зі зміцненням середнього класу вплив олігархів зменшуватиметься.

схожі публiкацii