Культура 2017-06-05 12:37 Кухар Олена

Відважний мопс та Христос у склянці. «Культурні війни» трампівської Америки

Мистецький тренд цього тижня – епатаж, що балансує на межі фізіологічності, або й переходить її: серед трьох резонансних арт-подій двійко так чи інакше зачіпають тему випорожнення.

Третій не зайвий

Тиждень.ua вже писав про долю скульптури «Відважне дівча», яку 7 березня 2017 року встановили на площі перед відомим Бронзовим биком у фінансовому кварталі Нижнього Манхеттену в Нью-Йорку. Так от, історія ще не добігла фіналу. Днями до цієї контроверсійної пари долучилася третя постать – невеличкий бронзовий песик. Йдеться про роботу скульптора Алекса Гардега (Alex Gardega) Pissing Pug - тобто, «Мопс, який справляє потребу».

Хронологія така: у 1989 році тут встановили величезного «атакуючого» бика вагою 3 тони – робота скульптора Артуро ді Модіка вже встигла стати туристичною цікавинкою кварталу та символом економічного зростання Америки.

У березні 2017 року навпроти бика з’явилася дівчинка – бронзова робота скульпторки Крістен Візбал, яка виконала свою роботу на замовлення інвестиційної фірми State Street Global Advisors (SSgA) та на знак підтримки компаній з високою кількістю жінок у складі керівництва. «Відважне дівча» миттєво стало феміністичною іконою міста та у свою чергу привабило туристичні юрби.

Можливо, Візбал разом із SSgA дійсно не планували робити композицію конфліктною. Проте Ді Модіка образився. Свого часу він навіть дав прес-конференцію, під час якої заявив, що бронзове дівча своєю пихатою постурою зазіхає на його Бика та «змінює меседж його скульптури».

Читайте також: Канни-2017, «Відважне дівча» та коріння платана

І от наприкінці травня знайшовся ще один ображений митець, який вирішив зазіхнути на дівчинку та змінити її меседж. Алекс Гардега вибрав для своєї мети образ мопса, який піднімає на дівчинку задню лапу із наміром, що складно було б інтерпретувати по-різному. Меседж, здавалося б, зчитується без проблем: маленька дівчинка певним чином нівелює економічну велич бика, а песик, ще менший за дівчинку, має нівелювати її фемінистичну відвагу – чи, принаймні, заляпати її ліву ногу. Митець заявляє, що «Відважне дівча» не має геть нічого спільного з фемінізмом і є виявом неповаги до автора Бика, котрий (Бик, не автор) володіє певною цілісністю.

Більшості туристів та туристок песик до душі не припав. Деякі – якщо проглянути соцмережі – навіть давали скульптурі копняка, промовляючи «і це ви називаєте мистецтвом?»  

Цікаво, що Гардега в житті не зустрічався ані з Візбал, ані з Ді Модіка. Нью-Йоркські ЗМІ, яких, вочевидь, веселить та тішить скульптурна бійка на Манхеттені, звернулися до останніх із проханням по коментарі, але відповідей поки не отримали.

Культура як зброя

У штаті Техас вперше за час правління Трампа експонують скандально відому фотографію художника і фотографа Андреса Серрано Piss Christ. Найбільш правильним перекладом назви було б «Христос у сечі», щоправда, у неангломовних ЗМІ назву воліють не перекладати взагалі через небажання поєднувати ці, здавалося б, несумісні слова в одному словосполученні.

Серрано жодної несумісності не вбачає. Piss Christ – це фотографія 1987 року, на якій зображено невеличке пластикове розп’яття, що занурене у склянку із рідиною характерного кольору.  Фотографія була вперше продемонстрована у 1989 році у штаті Вірджинія, одразу викликала закономірний резонанс, зчинила хвилю спротиву – так, 17 квітня 2011 року принт цієї роботи було пошкоджено протестувальниками під час виставки «Я вірю в дива» у музеї сучасного мистецтва в Авіньйоні (Франція). Втім, свого часу Piss Christ отримав найвищу нагороду у номінації «Наочне мистецтво» на конкурсі, який частково спонсорувала Національна фундація мистецтв (NEA) – та сама, що кілька місяців тому опинилася під загрозою знищення через ініціативу президента США Дональда Трампа, який вирішив припинити фінансування кількох культурних інституцій в країні.

Читайте також: Культурне пробудження: містифікація у Венеції, перфоманси в Афінах та трохи Криму

І от цього тижня у техаському Хьюстоні, в Музеї сучасного мистецтва, відкривається виставка робіт Адреса Серрано, серед яких буде не лише Piss Christ, а й портрет самого Трампа – він є частиною серії фотографій 2002-2004 років. Серрано сьогодні чітко позначає меседж своїх робіт як політичний та зазначає, що розмова про можливість припинення фінансування NEA є початком розмови про культурні війни в Америці. З ним погоджуються експерти, що займаються культурною тематикою «у полі», на практиці – так, видання The Art Newspaper цитує засновника консалтингової фірми AEA Consulting, що спеціалізується на мистецьких проектах, який говорить, що сьогодні у США йдеться про «доволі брутальну культурну війну»: культура, що давно вже стала інструментом, тепер, на його думку, стає видом озброєння.

Інцидент у музеї

До відкритого трохи більше ніж півроку тому Національного музею афро-американської історії та культури (National Museum of African American History and Culture) у Вашингтоні днями викликали поліцію – 31 травня тут знайшли зашморг для шибениці, який невідомі підкинули до одного із залів і який було кваліфіковано як символ расової непримиримості.

Читайте також: Знайомство з вічністю. Виставка «Чисте мистецтво» починає розмову про наїв

Зашморг побачили відвідувачі постійної експозиції «Захищати свободу, визначати свободу: ера сегрегації 1876-1968 рр.» - він лежав на підлозі перед експонатами, присвяченими участі чорношкірих солдатів у Першій світовій війні. За кілька днів перед цим аналогічний інцидент трапився ще в одному із комплексу Смітсонівських музеїв – хтось повісив зашморг на дереві поруч із вашингтонським Музеєм Хіршхорн.

Отже, музей, який за кілька місяців своєї роботи зайняв місце серед п’ятірки найпопулярніших Смітсонівських музеїв (до їхнього числа входять 19 музеїв та галерей, а також Національних зоологічний парк, 17 з них знаходяться у Вашингтоні), став черговим свідком того, як перетинаються культурне із політичним. Що до винуватців – вони наразі не знайдені, поліція займається пошуками.

Новини RedTram

Loading...