ut.net.ua 2010-02-05 00:00 Олійник Мар'яна

Синьо-білі наступають

Партія регіонів, не чекаючи закінчення виборів, захоплює владу

Регіонали перейшли в наступ на всіх ключових напрямках. Знявши Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ, вони, як їм здається, позбавили Юлію Тимошенко одного зі стовпів, на який вона спиралася. Й одночасно кинуто меседж прихильникам прем’єрки: міліція вже не з вами, тож у випадку програшу вашої лідерки особливо не розраховуйте на лояльність правоохоронців до майданів. Схоже, напередодні другого туру регіонали поставили собі за мету потіснити противники на головних «майданчиках» виборчої кампанії: у Верховній Раді, Верховному та Вищому адміністративному судах, у виборчкомах усіх рівнів, на поліграфкомбінаті «Україна» тощо. Наступальна операція включає деморалізацію супротивника та шумовий супровід у виконанні передусім головного «спікера» ПР Ганни Герман.

Судилище для судді

Після розправи з Луценком регіонали взялися за бютівського голову Верховного Суду Василя Онопенка. 1 лютого депутати від Партії регіонів зареєстрували в парламенті проект постанови про скасування обрання Онопенка суддею Верховного Суду. Ініціатори відставки Василя Онопенка зокрема пригадали голові ВСУ його намагання звільнити голову Вищого адмінсуду Олександра Пасенюка, чий термін повноважень на цій посаді сплив 22 грудня минулого року. Попри це, 21 грудня 2009-го президія Вищого адмінсуду, а 24 грудня – й Конференція суддів адміністративних судів поклали на Пасенюка виконання обов'язків голови суду. 25 грудня Рада суддів скасувала ці рішення, визнавши в. о. голови ВАСУ першого заступника Пасенюка Миколу Сіроша. Регіонали в битві за ВАСУ відкрито підтримували Пасенюка, а БЮТ – Сіроша.

ПР інкримінує Онопенку й тиск на суддів, у результаті якого, мовляв, напередодні першого туру виборів Київський апеляційний адмінсуд ухвалив рішення про те, що голосувати вдома можна лише за наявності у виборця медичної довідки про хворобу. Це рішення страшенно не сподобалося Партії регіонів, і його, до слова, проігнорував Центрвиборчком. У БЮТі стверджують, що саме голосування вдома, яке неможливо проконт­ролювати, може стати невичерпним джерелом маніпуляцій регіоналів із народним волевиявленням у другому турі…

Вищий адміністративний суд, нагадаємо, – надзвичайно важлива для суб’єктів виборчого процесу «висотка»: саме в ньому розглядатимуться скарги, по­в’язані з президентськими виборами. Проте якщо ситуація з «двовладдям» у ВАСУ загостри­ться, суперечка щодо підсумків виборів може перенестися до того ж таки Верховного Суду – ВСУ може й цього разу визнати переможця президентських перегонів, як це вже було в грудні 2004-го. Тому питання, хто його очолюватиме, можливо, чи не найголовніше для двох таборів.

Хто рахуватиме

А ось інтрига щодо вакансії в Центрвиборчкомі вже роз­в’я­залася. У вівторок парламент 372 голосами призначив членом ЦВК Олександра Осадчука, кандидатуру якого запропонував на цю посаду Блок Литвина.

Як відомо, після першого туру виборів БЮТ зазнав втрати: Верховна Рада звільнила члена ЦВК Анатолія Писаренка (через досягнення ним пенсійного віку), внаслідок чого Партія регіонів отримала у сформованому за партійно-квотним принципом Центр­ви­борчкомі більшість. БЮТ тоді назвав це рішення руйнацією «хоч якогось балансу сил у ЦВК» та спробою опонентів узурпувати вла­­ду в Комісії.
З огляду на дружне голосування фракції Бло­­ку Литвина за звільнення з посади міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, на чиєму боці, так би мовити, зараз литвинівці (між іншим, партнери БЮТ по парла­ментсько-урядовій коаліції – це, мабуть, саме той випадок, коли «якщо в нас такі друзі, навіщо нам вороги?»), визначити неважко. Ні, члени ЦВК у нас, як дружини Цезаря, звісно, поза підозрою! І все ж таки…

Зачистка територій

Випробуванням для нової парламентської більшості, що утворилася внаслідок підтримки народними  обранцями відставки Луценка (ПР + КПУ + Блок Литвина + 11 нунсівців), стало голосування за зміни до закону про вибори президента, внесення яких ініціювали, знову ж таки, регіонали. Заради цього Партія регіонів скликала в середу, 3 лютого, позачергове пленарне засідання.

Суть прийнятих черговою парламентською більшістю змін – у дозволі проводити засідання виборчих комісій без кворуму у дві третини голосів. (Для другого туру голосування виборчкоми сформовано на паритетних засадах, пропорційно від обох кандидатів у президенти.) Від прийняття такого рішення застерігав колег віце-спікер-бютівець Микола Томенко, який ототожнював його із фальсифікацією виборів. «У Донецькій області вже велика кількість членів комісій від БЮТ виключені за поданням членів ЦВК від Партії регіонів», – стверджував Томенко. Місцеві регіонали, схоже, застосовують як батоги, так і пряники. Скажімо, в Краматорську, за словами Томенка, «є один чоловік, якого перетягли з БЮТ на сторону Партії регіонів. Засідання комісії оголошують на 15 годину, а проводиться воно о 12-й. Ухвалюється відповідне рішення, а потім членів комісії від БЮТ за пропуски виключають. Таким чином, іде зачистка членів комісії від одного кандидатів у президенти». Можна тільки уявити, скільки членів виборчкомів від БЮТ ризикують 7 лютого «занедужати», раптово «виїхати у справах» або просто отримати пропозицію, від якої важко відмовитися…

За словами іншого бютівця Андрія Кожем'якіна, обговорення запропонованих Партією регіонів змін до виборчого закону є порушенням регламенту та Конституції.

Порушники таки наполягли на своєму: зміни до виборчого закону було внесено 233 голосами. Щоправда, фракція Блоку Литвина цього разу Регіонам не підіграла, натомість до регіоналів і комуністів приєдналися 29 нунсівців.

Утім, на випадок, якби це рішення не ухвалив парламент, Регіони планували провести його руками членів ЦВК, повідомили в БЮТ. Ігнорування Центрвиборчкомом рішення Київського апеляційного адмінсуду щодо голосування вдома лише за наявності медичної довідки свідчить, що такий варіант був цілком можливий.

Хто керує МВС?

Юрій Луценко, попри рішення Київського окружного адміністративного суду про призупинення постанови Кабміну про його призначення виконуючим обов’язки міністра. «Я проводжу наради і підписую документи, а люди мені підкоряються – усе як звичайно», – каже сам фігурант конфлікту.

Нагадаємо, 28 січня Верховна Рада відправила Луценка у відставку з посади голови Міністерства внутрішніх справ, уряд призначив його першим заступником керівника МВС, виконуючим обов’язки міністра, а наступного дня Окружний адміністративний суд Києва зупинив це рішення Кабміну.

У МВС не заперечують, що отримали рішення суду, однак на ньому, мовляв, немає ні підпису судді, ні печатки.

Тим часом, за словами генерального прокурора Олександра Медведька, в обставинах, що склалися, виконувати обов’язки голови МВС має перший заступник міністра Михайло Клюєв.

Вочевидь, процес нагляду за порядком у день другого туру голосування та в поствиборчий період очолюватиме таки Юрій Луценко, хай там як цьому опиратимуться регіонали.