Політика 2016-12-16 14:07 Ворожбит Ольга

Рішення Європейської Ради: перемога не поразка

Прийняте 15 грудня рішення Європейської Ради покликане задовольнити голландських популістів і не має лякати українців

"ЄС прояснює умови пакту з Україною, щоб заспокоїти голландців", - з таким заголовком вийшов матеріал The Wall Street Journal майже одразу після зустрічі Європейської Ради у Брюсселі і він влучно відобразив те, що містилося у спільному рішенні голів 28 держав-членів ЄС.

Зокрема, у рішенні Європейської Ради йдеться про те, що ЄС та його члени не забезпечують гарантії колективної безпеки або іншу військову допомогу чи підтримку Україні; також про те, що угода не надає українцям права жити або працювати на території ЄС. Однак, так чи інакше, цих пунктів в угоді немає. Право вільно працювати та пересуватися територією ЄС дають вже країнам-членам, це складова acquis communautaire, але, наприклад, Румунія та Болгарія після вступу у 2007 році не мали такого права ще сім років.

 Що ж до колективної безпеки, то угода цього також не передбачає. В угоді йдеться про співпрацю та зближення у сфері безпеки та зовнішньої політики, але не про обіцянки колективної безпеки.

Однак, про що ж тобі так довго домовлялися учора прем'єр-міністр Нідерландів та дружні до України країни. Основним пунктом розбрату був пункт про те, що Угода про асоціацію не “надає статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, а також не створює зобов'язання про присвоєння такого статусу Україні в майбутньому". В принципі цей пункт не суперечить угоді про асоціацію і не заперечує, що Україна врешті може розпочати процес вступу до ЄС з часом, утім Польща і за деякими даними Німеччина, наполягали на більш дружньому до України формулюванні.

Читайте також: У Брюсселі не домовились про новий механізм призупинення "безвізу" – журналіст

Одразу після Революції Гідності були розмови про те, що Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі можна підписувати вже разом із преамбулою, де б було б зазначено про перспективу приєднання до спільноти. Утім, разом зі зростанням внутрішніх проблем в ЄС, посиленням російської агресії, гальмуванням реформ в Україні, ця перспектива майже зникла із розмов серед політиків та в експертному середовищі. Хоча наявність згадок про можливу європейську перспективу для України в майбутньому чи підписання разом з тим такої преамбули, про яку говорили раніше, показувало б цю ситуацію в дещо кращому світлі.

“Європейська Рада прийняла угоду, що дозволила їй зберегти обличчя, вклоняючись нідерландським популістам”, - написав у своєму твіттері євродепутат Яцек Саріуш-Вольський. Справді ця угода була необхідною для нідерландського прем'єра Марка Рютте, аби врешті отримати підтримку сенату на палати представників, де опозиційні сили жорстко протестують проти цього рішення і були активними учасниками кампанії, аби голландці висловилися проти угоди про асоціацію на референдумі шостого квітня.  Хоча, чи буде цього рішення Європейської Ради достатньої для голландської опозиції покаже час.

Після того, як було опубліковано рішення Європейської Ради, віце-президент США Джо Байден зателефонував президентові Порошенку і висловив сподівання, що угоду буде ратифіковано у найближчі місяці. Для більшості представників міжнародної спільноти ця угода — це дуже важливе досягнення, адже по-перше, якщо голландці врешті проголосують, то це зніме дуже небезпечний прецедент для спільноти, яким може бути відмова ратифікації угоди Нідерландами. Попри, скепсис, який панує в Україні щодо цих домовленостей, це також перемога для України, адже вчорашнє рішення не суперечить угоді про асоціацію, а просто констатує те, що там написано. Такий собі короткий витяг для нідерландських популістів. Поки що найголовніше, аби вони не знайшли нових причин не голосувати.

Читайте також: Норвегія виділить 1,3 млн євро на виконання Плану дій Ради Європи для України

Проте без неприємних сюрпризів вчорашній день для України в Брюсселі не обійшовся. На сайті Європарламенту з'явилося повідомлення про те, що ймовірна дата голосування по впровадженню безвізового режиму з Україною переноситься аж на 3 квітня. Брюссельський журналіст Радіо Свобода Рікард Йозв'як у своєму твіттері написав, що найраніше голосуваня по безвізу для України може відбутися у березні, але ймовірно і у квітні чи травні. Така перспектива виглядає не зовсім сприятливою, особливо зважаючи на наближення виборів у Франції та Італії.

Санкціями бути, але без посилення.

Темою, з якої розпочався вчорашній саміт була ситуація в Сирії. На зустрічі був присутній мер Східного Алеппо Бріта Хагі Хасан, де російські та ассадівські сили влаштували фактично геноцид цивільного населення. Тому логічно було очікувати посилення санкцій проти Росії, але цього не відбулося. Як пише Bloomberg, європейські лідери хочуть ще окремо поговорити про накладання санкцій на Росію через її дії у Сирії. А ті, що було продовжено, за офіційною версією, були через невиконання Росією Мінських угод.

Данський прем'єр Ларс Локке Расмуссен щодо посилення санкцій саме через ситуацію у Сирії у коментарі Bloomberg сказав, що «не знає, чи посилення санкцій буде кроком, який змінить щось зараз». У той же час його шведський колега Стефан Левен зазначив, що він також “був готовий домагатися продовження санкцій зважаючи на ситуацію у Сирії”.

 

Новини RedTram

Loading...