Суспільство 2016-08-18 12:57 Дарина Феденко

«Розфарбована» країна. Як діє режим запобігання терористичній загрозі на практиці

Як позначаються на життя прифронтової зони «посилені заходи безпеки»

«Алло, мамо, ти тільки не хвилюйся, але ж ти не розбирала екстрену валізку?!»,- ранок 12 серпня почався із інструктажу родини про те, як треба поводитися, якщо ситуація суттєво загостриться і треба буде тікати з Маріуполя. Щоправда, моя родина вже звикла до таких розмов. З того часу, як місто влітку 2014 року звільнили українські військові від бойовиків, я постійно нагадую їм, що у підвалі має бути свіжа вода, консерви, ліхтарик, теплі ковдри. А документи, гроші та деякий одяг треба покласти в одне доступне місце. Мама, сестра сумлінно виконують мої настанови, ще й тому, що щоночі чують як «ополченці та шахтарі» обстрілюють позиції українських військових навколо Маріуполя. Десь опівночі  починає працювати важка техніка. І якщо ще два тижні тому обстріли тривали десь дві години, то нині «нічна дискотека не припиняється до 6 ранку». Про що мені розповідають як самі військові, так і рідні з Маріуполя. 

Активізація бойовиків на сході, як і  окупаційних військ Криму, стала офіційною причиною введення в дію СБУ постанови  Кабінету Міністрів України №92. В документі, прийнятому 18 лютого 2016 року ще урядом Яценюка, прописана єдина Державна система запобігання, реагування і припинення терористичних актів та мінімізації їхніх наслідків. У 9 пунктах документу розписана схема боротьби із терористами. В містах мають бути створені координаційні групи Антитерористичного центру при управліннях Служби безпеки. Саме вони мають організовувати та координувати всю роботу правоохоронних органів, формувань самооборони, збирати інформацію, хто і де планує терористичний акт. До того ж з 12 серпня СБУ офіційно «розфарбувалаУкраїну».

Читайте також: У колі першому: блокпости

Встановила рівні загроз в регіонах: “сірий (можлива загроза)”, «синій (потенційна загроза)”, “жовтий (імовірна загроза)”, “червоний (реальна загроза)”. Відповідно «жовтими» стали Запорізька, Миколаївська, Сумська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області. Окупований Крим, Донецька та Луганська області стали «червоними». Всі решта областей «синіми» та «сірими»,- тобто відносно безпечними.  Цим змінам передувала зустріч Президента Петра Порошенка з керівництвом силових структур та Міністерства закордонних справ. У підсумку- доручення привести всі підрозділі силових структур поблизу адміністративного кордону з анексованим Росією Кримом і вздовж всієї лінії зіткнення з терористами на Донбасі у посилену готовність.

«Закінчилася наша відпустка»,- сказав мені знайомий десантник 25-ї бригади. Його терміново викликали на збори, ще до офіційного оголошення результатів зустрічі президента з силовиками. Хоча кадровий досвідчений армієць і заспокоював мене, що, мовляв, скільки вже таких термінових виїздів за два роки було, я дещо занепокоїлася. Насторожило саме «розфарбування». Війна вже більше двох років триває. Навіщо ще якісь кольори зараз вигадувати?!

Фото автора. 15.08.2016 Донецька область. Терористи обстріляли КРП «Майорськ» із використанням мінометів 120-го калібру з боку окупованої Горлівки

Дев’ята вечора. Поблизу Слов’янська вже темно. Ми під’їжджаємо до блокпосту на в’їзді в місто. Військовослужбовці Національної гвардії зустрічають нас позіхаючи. Навіть не підходять до машини, показуючи плавним рухом, що ми вільно можемо заїхати на територію, яку СБУ називає «зоною реальної терористичної загрози». Документи не подивилися, багажник відкрити не попросили. Оце так посилений контроль! Саме на позапланових масштабних перевірках наполягали в СБУ, коли вводили в дію постанову №92 12 серпня. Така ж ситуація із іншими блокпостами на Донецькому напрямку, вздовж Світлодарської дуги, неподалік Мар’їнки. Всюди армійці та бійці Національної гвардії максимум перевіряли реєстрацію в паспорті, не заглядаючи в машину.

«Червоний колір» втім завжди був і є в «сірій» частині зони АТО. Знаки «Стоп», «Обережно міни» багряніють на під’їзді до нульового блокпосту української армії у Майорську. Там розташований пункт пропуску через лінію зіткнення. З окупованої Горлівки та інших міст Донбасу люди їдуть до найближчих, підконтрольних Україні міст. Повз втомлених,із червоними від недосипу очами військових, проходять сотні людей. Дівчина на підборах у сніжно-білій сукні (військові назвали її наречена) , пенсіонерка ізтачкою з продуктами, дівчина із дитиною, на вигляд двох років, із явною проблемою із алкоголем.

Читайте також: Маленькі й небезпечні радощі

Тих, хто тільки їде за продуктами чи оформляти соцвиплати та тих, хто вже повертається до окупантавійськові та прикордонники на блокпосту оглядають не надто ретельно. «Реагуємо за інтуїцією»,- відповідають військові на моє зауваження. Вони переконують, що вже «відчувають», хто може провозити заборонені речі. Тому перевіряють тільки тих, хто викликає підозру. Люди проходять повз, хтось розмовляє по телефону. Чи повідомляє, наприклад,  ця жінка, якісь особливості розташування блоків, які захищають військових від обстрілу бойовикам, не відомо. Ніхто з військових навіть не попросив її покласти слухавку підчас проходження блокпосту. А варто було б. Бо самі ж військовослужбовці розповідали, як снайпери з кожним днем більше пристрілюються. Показували дірки у бетонних огорожах. «Остання машина, остання людина перетинає блокпост і тут же починається обстріл. І так щодня»,- констатують військовослужбовці 53-ї механізованої бригади, які несуть службу на нульовому блокпосту поблизу Майорська. Посеред дороги видніється слід від влучання міни калібром 120 міліметрів 14 серпня 2016 року. Заданими Державної прикордонної служби обстріл стався близько четвертої ранку. Ніхто не постраждав. Цивільних на пункті пропуску не було, а військові та співробітники прикордонної служби встигли сховатися в укриття. 

Фото автора. Донецька обл. КРП «Майорськ» прапор «ДНР» видно у бінокль на нульовому блокпосту української армії..

Одну з ключових ролей у нинішній протидії тероризму відвели навіть не військовим, а поліцейським та спецпідрозділам МВС. Саме вони мають перевіряти авто та людей на вулицях міст Донбасу. Так поліцейські вже вийшли на дороги та вулиці прифронтових селищ Виноградне, Приморське, Піонерське, Калинівка, Сартана, Гнутове, Талаківка в околицях Маріуполя. Це превентивні міри,- повідомили журналістам інформаційного потралу 0629.com.ua у Центральному відділі Національної поліції в Донецькій області. Мета перевірок,- виявити осіб, причетних до сепаратизму, незаконного зберігання зброї, боєприпасів, вибухівки та наркотичних речовин. Вже за кілька днів на цьому ж сайті з’явилося кілька  новин про затримання. Жінки, яка служила у складі армії терористичної «ДНР» (у складі батальйону «Восток» стояла на блокпостах зі зброєю в окупованому Донецьку), а в Маріуполь їхала щоби оформити соціальні виплати. Співробітника прокуратури Донецької області, який повертався із так званої «ДРН» із підробним паспортом (документ пробили по базам МВС та встановили, що від належить бойовику із позивним «Кабан»). Посадовець пояснив, що їздив до терористів із цікавості. А паспорт бойовика використовував, як «квиток» до окупованої території. Тепер суд визначатиме міру покарання для прокурора. Справу вже передали на розгляд феміди.

Як зміниться життя Маріупольців після ведення «червоної» зони терористичної загрози?!,- поцікавилася журналістка Анна Мурликіна в обласному СБУ. «Для пересічного маріупольця нічого фактично не зміниться. Адже місто і без цього є прифронтовою територією та живе в умовах підвищеної небезпеки». Заступник начальника Управління превентивної діяльності головного управління Національної Поліції в Донецькій області Сергій Даниленко запевнив,- «маріупольцям буде ще спокійніше, бо вони будуть знати , що поряд співробітники поліції, які готові їм надати допомогу, захистити життя та здоров’я їхніх родин».  Нині на території Донецької області несуть службу три зведених загони поліції. А керівники територіальних підрозділів, які згідно постанови Кабінету Міністрів №92 мають входити до складу територіальних антитерористичних центрів, проводять щоденні інструктажі із підлеглими щодо посиленої роботи блокпостів.

Читайте також: Стресостійкість

Перевірку перехожих я спостерігала особисто  у Краматорську. Поліцейський підійшов до людей на зупинці громадського транспорту, представився, попросив одну жінку показати вміст великого пакету, забитого якимось одягом. Вона спочатку зніяковіла, але потім дозволила поліцейському обшукати речі. Нічого особливого він не знайшов, вибачився, пояснив, що перевіряють підозрілі речі і пішов геть. В іншому районі міста теж поліцейські удвох досліджували вміст сумок чоловіка.

Змінилися і дії поліції у прифронтовому Торецьку. Місто, яке ще донедавна носило ім’я Фелікса Дзержинського, 13 серпня приймало патріотичний музичний фестиваль. Поліції було більше, ніж військових та патріотично налаштованих місцевих мешканців,- згадує Олександр Любченко прес-офіцер 53-ї механізованої бригади. Він серед інших прийшов послухати музику. Каже, здивувався, як швидко поліцейські реагували на місцевих напідпитку, які пробували щось кричати в бік вітчизняних армійців. Їх просто виводили з площі, де колись стояв пам’ятник Леніну. Тоді, як ще місяць-два тому вони просто спостерігали і не втручалися у подібні ситуації.

Повертаючись до документу, який має регулювати дії силовиків в Донецькій та Луганській областях (про Крим не йдеться, бо реально українські правоохоронці там не присутні), варто зробити акцент на двох пунктах. Антитерористичні центри мають  «проводить у взаємодії із засобами масової інформації роз’яснювальну роботу серед населення з метою запобігання виникненню паніки». Я дивилася місцеві канали у Слов’янську кілька днів, в машині слухала радіо, але там не йшлося про якусь роз’яснювальну роботу. Ніхто спокійно не пояснив, куди бігти у разі обстрілу. Хоча Маріуполь, Краматорськ та Слов’янськ, не кажучи вже про ближчі до передової селища, та міста, теж у зоні ураження артилерійських установок бойовиків, як показала практика боїв на Донбасі.

Фото ГПУ 24.01.2015 р. Обстріл Маріуполя з використанням установок «Град».

У «червоній зоні» силовики мають зобов’язані «здійснювати евакуацію з місць можливих терористичних посягань населення, розгортати пункти тимчасового розміщення людей, евакуйованих з місця вчинення терористичного акту, забезпечувати їх їжею, одягом». Втім, як буде виконуватися цей пункт не зрозуміло. Як і те, чи розробляють плани, куди евакуювати людей, як залучати велику кількість автобусів, як інформувати населення та переконувати їх залишати помешкання. Тоді як вивезти хоча б мешканців одного мікрорайону «Східний» на околиці Маріуполя буде не просто. Коли у січні 2015 року терористи обстріляли «Східний» із Градів, місцева влада змогла налагодити допомогу харчами та плівкою, щоби закрити вибиті осколками шибки (на вулиці тоді була мінусова температура) тільки на другий день після катастрофи! Поранених подекуди вивозили не медики, а волонтери. Вони ж тоді взяли на себе і розміщення людей, які залишилися без домівок.

Читайте також: Матриця

Навчені цим досвідом волонтери з маріупольської організації «Новий Маріуполь» ще до введення «червоного» рівня терористичної загрози почали навчання з долікарської допомоги для пересічних містян та оголосили набір до загону самооборони міста. За сприяння волонтерів маріупольську лікарню швидкої допомоги укомплектовують сучасним обладнанням та медикаментами Щоби у разі «реальної загрози», за визначенням СБУ, було де рятувати як військових так і цивільних.

Новини RedTram

Loading...