ut.net.ua 2009-01-30 00:00 Лаврик Андрій

Країна неляканих черновецьких

На Україну чекає банкрутство муніципалітетів

Риба починає гнити з голови, а країна – зі столиці. У донедавна респектабельному Києві вже зникає світло у бюджетних установах: лікарнях, школах, дитячих садках. Звісно, мешканцям провінції до таких явищ не звикати. Але їм слід готуватися до гіршого. Наша держава влаштована так, що коли у столиці зникає гаряча вода, у Львові можуть відключити і холодну, якщо у Києві вимкнуть світло, на Донбасі разом із ним зникне й газ.

Завжди бадьорий київський міський голова Леонід Черновецький минулого вівторка обмовився, що столичний бюджет не отримав у 2008 році 50% запланованих надходжень. Мер заспокоїв громаду: до березня проблему вирішить. Але відомо, що торік у столичну казну мали зібрати понад 20 млрд грн. Неважко підрахувати, що дірка в бюджеті сягнула космічних масштабів – 10 млрд грн (хоча міські чиновники говорять про 5 млрд), а це відчутний тягар навіть для міста з найвищою в країні концентрацією Bentley на душу населення. Куди поділися гроші – не найактуальніше питання. Зрештою, все можна списати на кризу.
 
Очевидно, Леонід Черновецький від­­чув близькість негараздів ще минулої осені, коли різко знизився попит на найприбутковіший столичний товар – землю. Тоді його команда пішла на непопулярний крок: підвищила вартість проїзду в громадському транспорті вчетверо, змен­­шивши таким чином бюджетні витрати на традиційно дотований муніципальний транспорт. Але, звіс­­но, загалом ситуацію це не врятувало. Тож після новорічних свят мерії довелося увімкнути фантазію.
До пошуку нових статей надходжень Леонід Черновецький і його соратники підійшли дуже творчо. Зокрема, перший заступник голови Київської міськадміністрації Ірена Кільчицька заявила, що віднині медицина, попри норми Конституції, у столиці буде платною. Крім того, мерія задекларувала намір заробити щонайменше 1 млрд грн, беручи плату за в’їзд до Києва. Додатково $500 тис. на день невгамовний мер збирається отримувати з легальних базарів і за рахунок легалізації стихійних. У статтю прибутку перетворилися самотні старі: їх забере у комунальну богадільню донька мера Христина, а їхнє житло здадуть приїжджим. Також Леонід Чернове­цький розпорядився брати плату за вхід на міські цвинтарі. Добре, що вихід лишився безплатним.
 
На жаль, на периферії такі творчі методи наповнення місцевих бюджетів не спрацюють: якщо у Києві заробити стало складно, то тут узагалі грошей катма. З Луганщини, наприклад, уже звітують, що закінчуються кошти на виплати соціальної допомоги працівникам підприємств, які зупинилися. Словом, провінційні муніципалітети ризикують збанкрутувати – внаслідок браку фінансів не зможуть виконувати покладені на них елементарні функції.
 
У столиці ж лишається запас міцності. Наприклад, у разі поглиблення кризи можна запровадити платний вхід у парадні житлових будинків. Таке рішення також сприятиме енергозбереженню: мешканці мен­­ше входитимуть і виходитимуть, випускаючи надвір тепло.