Новини 2011-08-15 17:33

Чорноморські маяки стали розмінною монетою у суперечках з Росією

Замість методичної роботи щодо повернення гідрографічних об’єктів в Криму під юрисдикцію України, влада за прикладом своїх попередників, використовує цю тему для вирішення інших гострих проблем.

Чергові напруження у російсько-українських стосунках традиційно супроводжується спробами України повернути під свою юрисдикцію маяки, якими нині опікується Чорноморський флот РФ. Так, на початку серпня Господарський суд Криму за позовом державної установи «Держгідрогеографія» і за участю прокуратури Криму 2 серпня 2011 року ухвалив рішення про вилучення маяків у Чорноморського флоту РФ. Таким чином суд підтвердив рішення Севастопольського апеляційного та Господарського суду Криму, які прийняті восени 2006 року.

Причиною позову стало не виконання вказаних рішень державною виконавчою службою, яка відмовилася відкрити виконавче провадження у вересні 2010 року.

Також, суд ще раз нагадав, що судові виконавці повинні повернути Україні дві станції радіонавігаційної системи «РС-10», розташовані в Євпаторії і на території Тарханкутського маяка. Крім того, вилученню підлягають 6 маяків, 9 навігаційних знаків та інше устаткування, розташоване уздовж кримського узбережжя.

Після цього у ЗМІ з’явилася інформація, що командування Чорноморського флоту РФ посилило охорону маяків та інших гідрографічних об’єктів, вказаних у рішенні суду. Прес-служба ЧФ РФ заперечила цю інформацію, проте прокоментувала рішення суду, як «формальне, оскільки рішення щодо таких об’єктів, як маяки приймаються на урядовому рівні».

Згідно з повідомленням, у прес-службі ЧФ РФ вважають суперечку про приналежність гідрографічних об’єктів безпідставною, оскільки земельні ділянки, де вони розташовані перебувають у флоту в оренді, а не власності. Однак, назвати терміни закінчення оренди не змогли, посилаючись на не володіння інформацією.

Проте, ще минулого року радник міністра оборони Росії, адмірал флоту Володимир Масорін заявляв, що «угода про розподіл Чорноморського флоту 1997 передбачала розподіл тільки корабельного складу гідрографічної служби». Щодо навігаційних об'єктів у Криму, на 260-кілометровій ділянці від мису Тарханкут до мису Аю-Даг, то Росія та Україна домовилися про їхнє спільне використання. Також Масорін зазначив, що перелік навігаційних засобів і гідрографічних об'єктів, які використовує ЧФ, належало б оформити в окремій угоді, однак це так і не було зроблено, що послужило приводом для майнових суперечок.

Показово, що з 1998 року Україна намагається повернути під свою юрисдикцію маяки і навігаційні об’єкти, про які під час розподілу радянського Чорноморського флоту фактично забули. Про що опосередковано свідчать слова Масоріна.

2006 року боротьба за маяки призвела до загострення міждержавних стосунків з відповідним обміном заявами зовнішньополітичних відомств двох країн.

Чергові напруження виникали у 2008 та 2009 роках. Проте й досі обидві країни так і не спромоглися підписати відповідну міждержавну угоду щодо гідрографічних об’єктів на українському узбережжі Чорного моря.

Загалом, згідно з рішеннями різних судів, Україна намагається вилучити з користування ЧФ РФ 77 навігаційно-гідрографічних об’єктів в адміністративних межах Севастополя, та радіонавігаційну станцію «Марс-75» в Генічеську Херсонської області.

Показово, що чергові спалахи конфлікту навколо маяків, дивним чином збігаються з загостренням тих чи інших проблем у російсько-українських стосунках. Зокрема, у штабі Чорноморського флоту РФ, нинішнє рішення господарського суду щодо маяків, вважають спробою української влади знайти ще один аргумент для перегляду газових угод. Такої ж думки дотримуються й деякі вітчизняні аналітики. Проте вони сумніваються, що з такими аргументами Україні вдасться добитися перегляду газових угод, а тим паче зниження ціни російського газу.

Водночас, аналітики впевнені, що проблему гідрографічних об’єктів потрібно вирішувати комплексно і системно на міждержавному рівні.

За словами, керівника севастопольського центру «Номос» Сергія Кулика, рішення судів «абсолютно законне і справедливе», але лише діями виконавчої служби українські маяки не повернути.

Експерт вважає, що Україні потрібно твердо і методично обговорювати цю проблему на переговорах із російською стороною на всіх рівнях, оскільки, без «доброї волі» Москви це питання не вирішити, а його розв’язання за допомогою правоохоронних органів було б «найгіршим варіантом», що загрожує небезпечними наслідками.

Нагадаємо, у липні Фонд державного майна заявив, що має намір наприкінці липня-серпні 2011 року почати інвентаризацію нерухомості і земель, які перебувають у користуванні Чорноморського флоту Росії в Україні.

У серпні стало відомо про підготовку додаткових угод щодо перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі. Втім, схоже, що активність української сторони у «флотській проблематиці», навряд чи спонукає Росію піти на поступки у газовій сфері.

схожі новини