Новини 08:58

Порошенко обговорив з Лагард співпрацю з МВФ після введення воєнного стану

Зазначається, відповідно до попередніх оцінок МВФ, ключові показники держбюджету на 2019 рік відповідають погодженим з Фондом параметрам.

Президент Петро Порошенко провів телефонну розмову з директором-розпорядником МВФ Крістін Лагард, у ході якої було наголошено, що введення воєнного стану в Україні не вплине на взаємодію з Фондом. Про це в четвер, 29 листопада, він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

 

 

"Крістін Лагард підтвердила, що МВФ готовий надати відповідну технічну допомогу Україні у питанні реформування фіскальної політики та податкового адміністрування. Було окремо підкреслено, що введення воєнного стану не вплине на взаємодію з МВФ", – йдеться в повідомленні.  

 

Як зазначається, відповідно до попередніх оцінок МВФ, ключові показники державного бюджету України на 2019 рік відповідають погодженим з Фондом параметрам.

 

Своєю чергою, Лагард заявила, що вона провела конструктивну розмову з Порошенком, у ході якої вони обговорили статус очікуваної угоди.

 

"Президент проінформував мене про ключові показники бюджету на 2019 рік, який нещодавно був схвалений парламентом і наразі розглядається працівниками МВФ. Попередня оцінка є задовільною, і очікується, що процес буде незабаром завершений", – йдеться в повідомленні  прес-служби МВФ.

 

Водночас Лагард зазначила, що була вивчена можливість технічної допомоги з боку МВФ для зміцнення податкового адміністрування рівня податково-бюджетної системи, забезпечивши при цьому стійкість боргу.

 

"Усі попередні дії, як очікується, будуть завершені українськими органами влади до 10 грудня 2018 року, і найближчим часом буде скликано засідання Виконавчої ради для обговорення угоди про stand-by", – наголошується в повідомленні.

 

Крім того, Лагард додала, що сторони підтвердили позитивні і спільні відносини між Україною і МВФ.

 

Як повідомлялося, 26 листопада Верховна Рада Україна ухвалила закон про введення воєнного стану у десяти областях України з 26 листопада. 28 листопада Порошенко підписав закон про затвердження указу "Про введення воєнного стану в Україні". Так, в Україні офіційно запроваджений воєнний стан, закон про затвердження указу президента України "Про введення воєнного стану в Україні" 28 листопада опублікований у спеціальному випуску офіційної газети Верховної Ради "Голос України". 

 

У понеділок президент України Петро Порошенко провів телефонну розмову з Державним секретарем США Майклом Помпео, під час якої поінформував американську сторону про вчинений Росією акт збройної агресії проти України в акваторії Керченської протоки, а також відповідні кроки української сторони, зокрема запровадження режиму воєнного стану. Помпео також пообіцяв Україні "повну підтримку, включаючи військову" для захисту суверенітету від агресії Росії. Водночас США закликали Порошенка та президента РФ Владіміра Путіна до прямого контакту заради вирішення ситуації в Азовському морі. Своєю чергою, прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков заявив, що ситуація в Азовському морі "не потребує" прямих переговорів президентів РФ і України.  

 

Голова Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін повідомив, що в 10 областях України було запроваджено воєнний стан для того, щоб бути готовими відповісти на будь-яку провокацію РФ. 

 

Міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що у зв’язку із введенням воєнного стану Україна запроваджує додаткові заходи із забезпечення охорони і оборони об’єктів інфраструктури.

 

Президент Росії Владімір Путін під час телефонної розмови із канцлером Німеччини Ангелою Меркель заявив, що він нібито "серйозно стурбований" через рішення України ввести воєнний стан та привести Збройні сил України в повну бойову готовність через агресію РФ в Азовському морі.

 

Водночас прес-служба німецького уряду повідомила, що ввечері 26 листопада Путіну зателефонувала Меркель. У центрі розмови був інцидент у Керченській протоці. Канцлер підкреслила необхідність деескалації та діалогу. Сторони обговорювали варіант аналізу інциденту за участю російських та українських фахівців прикордонної служби. 

 

Міжнародний валютний фонд офіційно оголосив, що не має юридичних обмежень стосовно продовження співпраці з Україною після запровадження воєнного стану. 

 

25 листопада прикордонні кораблі РФ здійснили відверто агресивні дії проти кораблів ВМС ЗС України. Так, кораблі ВМС України у складі двох малих броньованих артилерійських катерів та рейдового буксиру здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Російський прикордонний корабель "Дон" здійснив таран українського рейдового буксира, в результаті якого пошкоджено головний двигун корабля, обшивку та леєрне огородження, втрачено рятувальний плотик. Згодом російські кораблі відкрили вогонь по корабельній групі Військово-морських сил ЗС України під час виходу з Керченської протоки, внаслідок чого є поранений. 

 

Також у ВМС ЗС України повідомили, що за оперативною інформацією малі броньовані артилерійські катери “Бердянськ”, “Нікополь” вражені вогнем противника та втратили хід. Рейдовий буксир “Яни Капу” також примушений до зупинки. Кораблі захоплені спецназом РФ. У неділю станом на 22:00 через російську агресію в Азовському морі поранено шість українських військовослужбовців.  27 листопада стали відомі імена військових РФ, які атакували українські судна.

 

27-28 березня в окупованому Криму заарештували всіх 24 українських моряків. Київський районний "суд" окупованого Сімферополя заарештував Володимира Варемеза, Сергія Цибізова, Андрія Оприска, Віктора Беспальченка, Володимира Терещенка, Романа Мокряка, Михайла Власюка, Сергія Попова, Юрія Будзила, Владислава Костишина, Богдана Головаша, Сергія Чуліба, Андрія Драча, Володимира Лісового, Андрія Шевченка, В'ячеслава Зінченка, Юрія Без'язичного, Євгена Семідоцького, Богдана Небилицю, Олега Мельничука та Дениса Гриценка. Своєю чергою, у Керчі також до 25 січня 2019 року були заарештовані поранені Андрій Артеменко, Андрій Ейдер і Василь Сорока.