Новини 19:11

Світ про Україну. Ендемічна корупція, реформи та наслідки саміту в Гельсінкі

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про причини процвітання корупції в Україні, про шляхи просування української економіки, про серйозні проблеми щодо призначення суддів до Верховного Суду, про принцип колективної солідарності, так званої кругової поруки, та про те, що означають переговори президента США Дональда Трампа  та лідера РФ Владіміра Путіна у Гельсінкі для української сторони. 

 

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

 

 

Atlantic Council

 

 

Канадські економісти українського походження, а саме почесний професор Школи бізнесу імені Річарда Айві в Університеті Західного Онтаріо (Канада) Василь Калимон та професор Карлтонського університету Олег Гаврилишин, опублікували статтю на тему "Чому Україна залишається такою бідною?".

 

 

 

Зокрема, автори стверджують, що Україна мала б стати процвітаючою країною із середнім доходом населення, однак замість цього вона є однією з найбідніших в Європі.

 

"З часу здобуття незалежності ми, як члени діаспори, дуже зацікавлені в розвитку країни. Після розпаду Радянського Союзу з'явилися великі надії на те, що економічна стагнація, нав'язана Україні комуністичною системою, пішла в минуле. Ми думали, що при великій кількості природних ресурсів і людського потенціалу Україна швидко розвиватиметься і перетвориться у процвітаючу європейську націю. Однак, у той час, як інші країни, що свого часу опинилися за залізною завісою, змогли істотно підвищити рівень життя й інтегруватися в Європу, Україна продовжує стагнувати. Її рівень життя, який колись був рівним показниками сусідніх країн, таких як Польща, Словаччина чи країни Балтії, значно відстає", - вважають аналітики.

 

Так, експерти наголошують, що погляди діаспори, як правило, помилкові і контрпродуктивні, коли йдеться про просування економіки України вперед.

 

"Починаючи з 1991 року і до теперішнього часу основна увага приділяється екзистенціальній загрозі, яку Росія представляє для України. Ця загроза реальна і, починаючи з Майдану, перетворилася на відкриту агресію з анексією Криму і вторгненням на Донбас. Втім ігнорування ключових факторів, які перешкоджають розвитку України, також створює не менш реальну екзистенціальну загрозу", - зауважили автори.

 

Крім того, професори зазначають, що представників діаспори неодноразово вводили в оману заявами про те, що "економічна реформа вимагає часу" і що "прогрес йде".

 

"Прикриваючись цими висловлюваннями, правляча еліта країни протягом десятиліть привласнювала собі багатства держави. Процес розпочався при першому президенті Леоніді Кравчуку, який дозволив приватизацію комуністичним директорам, і згодом був продовжений Леонідом Кучмою, за часів управління якого стали на ноги сьогоднішні олігархи. Дуже мало змінилося при Вікторі Ющенку, незважаючи на гасло його передвиборної кампанії "Бандитам – тюрми". Клептократія і безгосподарність досягли піку при режимі Віктора Януковича, який вивів з економіки України та присвоїв величезні кошти. На жаль, контроль над економікою і посилення положення обраних небагатьох триває під керівництвом Петра Порошенка, незважаючи на благородне гасло "Життя по-новому" і обіцянки боротися з корупцією", - підкреслюється у статті.

 

У свою чергу, автори додають, що протягом  втрачених десятиліть діаспора "була слухняна, а обрані президенти повністю розорили економіку України".

 

"Ми брали участь в нескінченних конференціях на теми "реформ", організованих тими ж організаціями, які їх блокували. Ми стараємося налагодити торговельні зв'язки з функціонерами, які добре знають, чому інвестори схильні виводити капітал. Ми лобіювали іноземні уряди і установи, переконуючи їх надавати підтримку Україні, незважаючи на ризик експропріації наданих коштів з боку еліти. Ми закрили очі на очевидну економічну несправедливість всередині країни в інтересах "стабільності" та марної надії на "можливий прогрес". Тим часом ми спостерігали, як сусідні країни прийняли політику, яка значно покращила добробут своїх громадян", - йдеться у статті.

 

Також експерти звернули увагу на те, що сьогодні в економіці України як і раніше переважає бізнес обмеженого кола олігархів, які працюють у співпраці з керівництвом країни. Так, економіка пронизана неефективністю і корупцією, а держпідприємства продовжують витрачати бюджет для збагачення своїх контрольних пакетів акцій.

 

"Монополістична практика зберігається у багатьох секторах, конкуренція придушується. Регулюючі органи приймають рішення щодо ціноутворення на основі потреб домінуючих ділових інтересів. Земельна реформа блокується, щоб забезпечити переваги сільськогосподарським магнатам. Навіть військовий бюджет зазнає тиску через корупційні методи закупівель. Банківська реформа супроводжувалася масовою експропріацією державних коштів приватними власниками банків.Вся ця корупція і неправильне управління були зустрінуті з невеликим опором і опозицією з боку діаспори", - зауважують автори.

 

Водночас професори стверджують, що недобросовісні політики використовують цю систему, пропонуючи популістську політику, а не справжні реформи.

 

У свою чергу, аналітики вважають, що  ключовою реформою має бути боротьба з ендемічною корупцією.

 

"Корупція перешкоджає економічному прогресу. Потрібен дійсно незалежний Антикорупційний суд. Переслідування антикорупційних активістів і напади на Національне антикорупційне бюро також має припинитися", - відзначили автори.

 

Так, Калимон і Гаврилишин заявили, що можливість для змін дають президентські та парламентські вибори 2019 року.

 

"Без нового керівництва, прихильного радикальним реформам у боротьбі з корупцією, всі інші зусилля з реформування економіки будуть підірвані, а життєздатність і незалежність України буде поставлена під загрозу", - підсумували автори.

 

 

Chatham House

 

 

Експерт Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Джон Лох (John Lough) зазначає, що судова влада України страждає від корупції та не має традицій інституційної незалежності.

 

Зокрема, автор привітав Україну зі створенням Антикорупційного суду. Однак, на його думку, щоб знизити рівень корупції, необхідно значно більше заходів.

 

Водночас експерт заявив, що НАБУ є потужним прикладом створення нового інституту, що не пов'язаний з минулим, та відповідає високим професійним стандартам щодо інших правоохоронних органів.

 

Так, наступним завданням для України є надійна перевірка суддів.

 

Крім того, аналітик звертає увагу на серйозні проблеми щодо призначення суддів до Верховного Суду, який почав діяти минулого року.

 

"Основною проблемою полягає в тому, наскільки еліти в Україні дотримуються принципу колективної солідарності (кругова порука), усвідомленні того, що незважаючи на їх розбіжності, ніхто не повинен потрапити у в'язницю. Акцент на каральні заходи є зрозумілим: однією з ключових вимог революції 2014 року було притягнення корумпованих чиновників до відповідальності. Українське суспільство глибоко розчароване прогресом антикорупційних реформ через відсутність судового переслідування. Довіра до НАБУ продовжуватиме страждати, якщо його розслідування не призведе до винесення вироків. Теоретично, каральні заходи повинні також запобігати корупції. Однак самостійно вони, ймовірно, дадуть лише обмежені результати щодо скорочення корупції", - вважає автор.

 

Також експерт наголошує, що поточна система України - "не просто корумпована, вона працює на корупції".

 

"Чистка державної газової компанії "Нафтогаз", реформування системи оподаткування, закриття сховищ шахрайства в банківській сфері та запровадження електронної системи державних закупівель демонструють реальний прогрес у зменшенні впливу корупції..Якщо Україна може вживати заходів для зменшення монополізації політики та економіки, надалі обмежуватиме простір для бюрократів для здійснення дискреційних повноважень та збільшення підзвітності, це має шанс зробити рішучий прорив у боротьбі з корупцією.", - зауважує автор.

 

У свою чергу, автор підкреслює, що реформа виборчої системи - це ключове поле битви, адже наразі багато депутатів фактично здатні купувати свої місця.

 

 

Atlantic Council

 

 

Старший науковий працівник Американської консалтингової групи з зовнішньої політики (AFPC) Стівен Бланк відзначає, що перед початком саміту НАТО у Брюсселі та зустрічі Трампа з Путіним у Гельсінкі багато спостерігачів були стурбовані перспективами України.

 

"Як виявилося, у Брюсселі НАТО рішуче підтримує суверенітет та цілісність України. Альянс зацікавлений у подальшому розвитку двосторонніх партнерств, закликав Україну максимально використовувати свої можливості для реформ та членства, а також засудив порушення прав людини у Росії та невиконання Мінських угод. Хоча це не було 100% схвалення київських надіям, це було набагато краще, ніж очікувалося багатьма. Ці заяви залишають відкритим можливість майбутнього членства в НАТО, якщо Україна зможе знайти засоби для руху вперед", - йдеться у публікації.

 

У свою чергу, як зазначає автор, події, що відбулися після Гельсінкського саміту, викликають кілька можливих тривог для України.

 

Так, відсутність порядку денного або повного комюніке щодо того, що обговорювалося у Гельсінкі, вже викликало величезну плутанину в уряді США.

 

"За відсутності комюніке Путін зміг сказати, що він запропонував референдум для Донбасу нібито в рамках нагляду ООН, а потім одночасно попереджає, що ситуація навколо Маріуполя на Південно-Східній України може загостритись, нібито через відмову української влади вирішити питання згідно з московськими диктатами. Цей збір є стандартним російським приводом для вторгнення. Тому, у світлі багатьох висловлювань Трампа про неповагу до НАТО, Путіну може здатися, що він має місце для нового тиску поза тим, що вже відбувається", - зауважує автор.

 

На думку експерта, переговори у Гельсінкі та поведінка Трампа викликають серйозні сумніви щодо згуртованості НАТО та  здатності підтримувати Україну.

 

"Трамп неодноразово не лише зраджував своє абсолютне незнання з питань європейської безпеки..Ця поведінка повинна загрожувати європейським лідерам, і особливо тим, які, як і Київ, опиняються в епіцентрі урагану, від Балтики до Чорного моря", - підкреслює автор.

 

Крім того, зауваження Трампа про те, що Крим є російським, тому що більшість людей говорять російською мовою говорять не лише про глибоке неусвідомлення проблем, а й про більш тривожну відмову прийняти висновки своїх підлеглих.

 

"Як результат, навряд чи НАТО виконає цілі, які нібито були узгоджені в Брюсселі, або продемонструє зближення з ключовими проблемами для України, такими як газопровід Nord Stream 2", - йдеться у статті.

 

Наголошується, що поведінка Трампа посилить рішучість багатьох європейських політиків до того, що США не можна довіряти, і що вони "повинні шукати альтернативні рішення (це завжди означає угоду з Москвою)".

 

Також посилиться протидія збільшенню витрат на оборону, як зараз у Німеччині.

 

"Оголошення про те, що Трамп запросив Путіна до Вашингтона на другий саміт цієї осені, може лише більше підірвати позитивні рішення, прийняті у Брюсселі, і зробити їх реалізацію, як Києвом, так і членами НАТО, ще більш невизначеною", - підсумував автор.

схожі новини