Український тиждень № 15 (543)

Зміст номеру

Українська політика Меркель

«Гадаю, Німеччині судилося, частково у зв’язку з її географічним положенням, бути посередником і рушієм балансу» — так прокоментувала роль своєї країни у вирішенні кризи в межах ЄС новообрана на той момент Анґела Меркель 30 листопада 2005 року.

Ольга Ворожбит

«Амністія» для Бубенчика

Чому справа майданцівця, який начебто стріляв по співробітниках МВС у лютому 2014-го, зайшла в глухий кут

Станіслав Козлюк

Як Тимошенко готується до виборів

На тлі розгубленості інших кандидатів Юлія Тимошенко мобілізує ресурси для президентської кампанії

Денис Казанський

Суворий український клімат

Про умови ведення бізнесу в Україні

Любомир Шавалюк

Український спорт: вправи і результат

Масовий та великий спорт в Україні існує фактично в паралельних реальностях, замість того щоб доповнювати один одного

Андрій Голуб

Тренування ностальгії

Наскільки сильним є радянський і російський сентимент в українському спорті

Іван Вербицький

Між жадібністю та безвихіддю

Чому українські спортсмени так часто змінюють громадянство

Тарас Романюк

Олександр Лінчевський: «Мета медреформи — відсіяти лікарів із хибною мотивацією»

Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський розповів Тижню про проблеми медичної освіти та нову медичну культуру.

Ганна Чабарай

Актуальні виклики ПРО

Чому технічні ризики та політичні скандали підривають довіру до американської системи протиракетної оборони

Юрій Лапаєв

The Economist: Розум та емоції

Польські консерватори протягують один із найжорсткіших у Європі законів про аборти

The Economist

The Economist: Око за око

Торгова війна між Америкою та Китаєм набирає обертів

The Economist

The Economist: Наступне коло пекла

На Tesla чекає дефіцит фінансів

The Economist

Генрік Юзевський. Архітектор «сокальського кордону»

13 квітня 1938 року посаду волинського воєводи залишив Генрик Юзевський — одна з найколоритніших постатей українсько-польської історії ХХ століття

Святослав Липовецький

Жак Де Деккер: «Нині триває боротьба за культурну об’єктивність»

Сучасний бельгійський драматург і публіцист, неодмінний секретар Королівської академії французької мови та літератури Бельгії про специфіку перекладу драматичних творів, зброю культури та культурну журналістику.

Ганна Трегуб

Та, кого бояться

Вона снайпер. Незважаючи на це, зовсім не приховує свого обличчя. «Мені втрачати вже нічого», — сміється дівчина. Але ще на початку війни все було інакше. Спершу вона ще боялася…

Валерія Бурлакова

В. о. в метро

Супрун уже перемогла. Навіть якщо реформу згорнуть або спотворять, як до того спотворили багато чого (хоча, будьмо коректними, не все). Навіть якщо в. о. міністра охорони здо­ров’я відправлять у відстав­­ку. Навіть якщо медична мафія повернеться до потоків. Так чи так, а Уляна Супрун здобула моральну перемогу.

авторські колонки Юрій Макаров

Можливості замість пропаганди

Стурбованість політикуму фізичним розвитком нації різко зростає перед виборами, особливо перед парламентськими та місцевими. Бо на скрижалях політології написано: у будь-якій незрозумілій ситуації відкривай спортивні майданчики.

авторські колонки Максим Віхров

Як я помилився

Чому ми досі не збагнули справжньої природи путінського режиму

авторські колонки Філіпп де Лара

Операція «Скріпаль»

Замах на Сєрґєя Скріпаля та його доньку Юлію — класичний приклад операції в гібридній війні.

авторські колонки Едвард Лукас

Хіпстери давні й сьогочасні

Хіпстери — це лихо. Стихійне, бо модне, і спокусливе, бо закордонне. Ми всі їх бачили, але кожен, хто вважає себе хіпстером, насправді ним не є.

авторські колонки Максим Нестелєєв

Стандартизовані форми культури

Для того щоб не заплутатися чи могти порозумітися під час спілкування з іншими, а також підтримувати звиклий для культури, до якої належимо, триб життя, зазвичай ми орієнтуємося на певні форми поведінки й послуговуємося специфічною лексикою. На перший погляд це видається неймовірним. Але хіба то справді так? Невже ми такі повальні пристосуванці?

авторські колонки Тарас Лютий

Онух як псевдонім

Історія псевдонімів, мабуть, не менш дов­га, ніж історія культури, принаймні тієї, яку записують. Причин, чому люди беруть собі псевдоніми, багато, але дефініції уявлення про них досить схожі між собою.

авторські колонки ОНУХ