Український тиждень № 32 (508)

Зміст номеру

У паралельних площинах. Про суспільну відчуженість

Наприкінці літа стрічка новин завше нуднувата. Рада на канікулах, до нового політичного сезону ще далеченько. Ну от хіба що Саакашвілі, який ледь не партизанськими стежками пробирається до України, — вічнозелений інформпривід хоч у пекельну спеку, хоч під довгограйний дощик. Або відставка чергового «варяга» Войцеха ­Бальчуна з посади голови правління Укрзалізниці.

Дмитро Крапивенко

Зазирнути в майбутнє. Як характер інвестицій дає змогу зробити економічний прогноз

Про що свідчать динаміка та структура капітальних інвестицій в Україні

Любомир Шавалюк

Микола Княжицький: «Суспільство має звикнути, що своїм політикам треба платити»

Про оновлення політичного класу та нових лідерів у вітчизняній політиці, про те, чому не ухвалюється закон про мови і хто є політично відповідальним за все, що відбувається в країні, Тиждень поспілкувався з народним депутатом, головою Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Миколою Княжицьким.

Роман Малко

Тонкощі тітушководства

Судові засідання відкривають нові способи та схеми використання тітушків під час подій Революції гідності

Андрій Голуб

Каструля з багатьма латками

Понад 2000 років тому Арістотель у трактаті «Політика» писав, що держава не зводиться суто до економічної асоціації і не має на меті захист чиїхось приватних інтересів. Учитель Александра Македонського також стверджував, що держава — це спілкування, організоване задля спільного блага.

Ганна Трегуб

Український культурний фонд: саджання саду

Створення Українського культурного фонду (УКФ) ― подія, на яку чекають віддавна. Нещодавно ухвалений Верховною Радою закон пропонує можливості почати цей процес, але, чекаючи на конкретні кроки, варто подумати, що означає поява Українського культурного фонду

Лев Ґодний

Шкала провокативності

Про межі толерантності й епатажу

Юрій Андрієвич

Фабрика симпатій. Як і з чого складається українська культурна дипломатія у Франції

Їх не так і багато, але вони є — французи, які, не маючи нічого спільного з Україною в професійній або родинній історії, зацікавилися нею, перейнявшись настроєм, відчуттям, думкою про мистецький твір. Патрік є одним із них. Колись, багато років тому, він побачив фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (у 1960-х стрічку переклали французькою) і, як сам каже, «пропав». Потім були «Історія України» Аркадія Жуковського, перша поїздка на Прикарпаття напередодні розпаду СРСР, знайомство з мешканцями Криворівні, а згодом відвідання всіх без винятку сеансів українського кіноклубу, щойно він відкрився при Українському культурному центрі в Парижі.

Алла Лазарева

Наталія Кочубей: «Культурний продукт не може бути стовідсотково комерційним»

Тиждень обговорив із директором Українського культурного центру в Парижі потребу в системній культурницькій стратегії, брак альтернативи російським ініціативам в умовах гібридної війни та перспективи просування українського культурного продукту у Франції.

Алла Лазарева

Опора для дипломатії

Німеччина має тривалу історію культурної політики й упродовж років не сповільнює темпу в цій сфері, зокрема на міжнародній арені

Ольга Ворожбит

Юрій Руденко: «Адаптуватися до армії простіше, ніж до мирного життя»

Тиждень поговорив з учасником АТО, письменником Юрієм Руденком про те, як відбувається адаптація цивільної людини до армії, яких звичок треба позбутися, повернувшись додому, та що є головною проблемою ветеранів.

Юрій Лапаєв

The Economist: Сонна Німеччина

У передвиборчій кампанії країни серйозніші виклики залишаються без уваги

The Economist

The Economist: Зберігати спокій

Це можна вважати міні-випробуванням для Емманюеля Макрона: людина, якій французькі виборці довірили Єлисейський палац, попри те що ніколи не обіймала виборної посади, уперше втручається в промисловість.

The Economist

The Economist: Як ремонтувати ДНК

Учені прогресують у виправленні геномів ембріонів людини

The Economist

Владімір Лєнін: погляд із 2017 року

В опублікованих Тижнем у першій половині 2017 року нарисах про Російську революцію та її наслідки для України головною постаттю був Владімір Лєнін. Доцільно присвятити йому окрему статтю

Станіслав Кульчицький

Експресіонізм vs імпресіонізм у Віденській опері

Безпафосність і вершинні твори ХХ століття в атмосфері закриття сезону на центральних австрійських оперних сценах

Анна Ставиченко

Батьки та діти

Літо — пора зустрічей. Принаймні на нашій вулиці. Може, тому що ми проводимо майже весь час на городі й чуємо та бачимо всі ці нарізки, як у кінематографі, із зустрічей і розлук навколо.

Вікторія Малишева

Донецька цензура

Увесь тиждень Донецьк і Макіївка обговорюють новину: в одному з макіївських дитячих садочків масово отруїлися діти. Інформація в народ пішла на рівні чуток. Офіційні медіа «республіки» про такі випадки тепер не пишуть: заборонено. А іншої преси в нас із деякого часу, як відомо, не існує.

Олександр Наумов

Про стурбованих і стурбованість

Ми це вміємо. Влаштовувати сварки на рівному місці. Чубитися там, де слід єднатися. Скидатися на тупих провінціалів. І виправдовуватися так, що краще промовчати б.

авторські колонки Юрій Макаров

Уміння слухати

Захід має вчити, а Схід — слухати. Такий спосіб мислення вкоренився на початку 1990-х, коли країни колишнього комуністичного табору квапилися будувати (а в деяких випадках відбудовувати) політичні й економічні інституції, без яких неможливі демократія й процвітання.

авторські колонки Едвард Лукас

Мапа області

Я вам не скажу за всю Дніпропетровщину. Очевидно, що в різних містах, районах і селах мовна ситуація може різнитися. Навіть у Павлограді, Новомосковську та Підгородньому щоденні практики української різні.

авторські колонки Ольга Бугай

Київська Русь проти Давньої Русі

Ці два повідомлення з’явилися в моїй стрічці новин одночасно. Одне: археологічні розкопки на Поштовій площі в Києві можуть поховати під бетоном. Друге: археологи прочитали «стінгазету» ХІІ століття на штукатурці храму Благовіщення в Новгороді.

авторські колонки Ярина Цимбал

Людина-інституція

«Інституція», «інституційний», «інституційно», «інституційність» ― ми щодня не раз уживаємо в ­різних випадках ці слова, не надто усвідомлюючи їхнє значення. А також їхній вплив на наше позаінституційне життя, якщо таке життя взагалі існує в суспільстві.

авторські колонки ОНУХ