Український тиждень № 52 (476)

Зміст номеру

Будьмо!

Кажуть, українці занадто багато святкують. Цілком можливо. Але чого б не посвяткувати, коли є привід і натхнення. Врешті, відпочивати від важких трудів сам Бог велів. А на завершення, будьмо відвертими, не найлегшого, хоч і не найважчого за останню чверть століття року й поготів.

Роман Малко

Уроки грудневого загострення

На яких ділянках фронту можливі інтенсивні бойові дії найближчим часом

Анатолій Шара

Бюджетні викриття

Про що може розповісти аналіз держбюджету та політичних баталій навколо нього

Олександр Крамар

Розчарування року

Чим небезпечна героїзація всіх без винятку полонених

Ігор Лосєв

Атланти

Тиждень зібрав кілька історій людей, які мають силу діяти й віру в майбутнє. Підготували Андрій Голуб, Єлизавета Гончарова, Станіслав Козлюк, Роман Малко, Ярослав Тинченко

Тиждень

На волонтерських засадах

Тиждень опитав народних депутатів, чи змогла держава за три роки налагодити роботу там, де все трималося лише на активістах і волонтерах

Андрій Голуб

Повернення в мирне життя

Поки в Україні війна, з фронту вже повернулися тисячі ветеранів. А разом із ними й забуті з часів СРСР проблеми: психологічна реабілітація, реінтеграція в мирне життя та бюрократія

Станіслав Козлюк

Додати в друзі. Хто може почути Україну на Заході

Сарі 30 років. Вона журналістка, живе у Брюсселі, багато подорожує. Цікавиться Україною: розпитує про війну, мову, ­рівень життя людей. Про корупцію чи «правих радикалів» (теми, які частіше за інші фігурують у нечисленних сьогодні матеріалах про нашу державу в західних ЗМІ) не згадує: їй ці нюанси не дуже відомі, адже її робота ніяк не перетинається з нашим регіоном. А отже, у неї немає сформованого бачення ані країни, ані її проблем, ані місця чи дотичності до ­Європи. Приблизно стільки само вона знає про Росію: щось стандартне, романтизовано-­загадкове про Санкт-Петербург, культуру, ­літературу.

Анна Корбут

Ніколя Тензер: «Не варто вести переговори з Путіним»

Тиждень розмовляв із французьким політологом і викладачем геополітики про перспективи завершення війни в Україні, а також про світову та європейську безпеку.

Алла Лазарева

The Economist: Попередження з минулого

Чому європейці знову читають Стефана Цвайґа

The Economist

The Economist: Як норманське панування змінило Англію

…і зробило її безповоротно європейською

The Economist

The Economist: Мовчанка

Якби вам трапилося почути такий звук на одній із галасливих вулиць Янгона, то й уваги не звернули б: він просто видався б ніжним гудінням, що відразу тане в навколишній какофонії. Але в досвітній тиші монастиря він пролунав різко, немов сирена повітряної тривоги. За кілька хвилин до четвертої ранку чернець ударив у два гонги з інтервалом приблизно в секунду.

The Economist

Деніел Белґрад: «Усі люди проживають своє життя крізь культуру»

Про спонтанність у культурі бітників та соціальний протест, який змінив США, про Боба Ділана й імпровізацію, а також про те, чого саме американські художники навчились у колег із Мексики, Тижню розповів професор-мистецтвознавець Деніел Белґрад.

Ганна Трегуб

Синдром князя Мишкіна

Краса — не така вже й страшна сила

Катерина Барабаш

Трансформація

Моя дитина напередодні свого чотириріччя збагатила власний словниковий запас новим словом «трансформація», а я підписалася в Instagram на нове слово щодня задля збагачення свого словничка. Так от та «трансформація», яку мій син вживає у значенні перетворення людини на робота, стосується, як виявилось, і мене. Причому стосується так яскраво, що ілюстрації моїх змін прекрасно підійшли б для унаочнення значення цього слова…

Вікторія Малишева

Зроблено в «ДНР»

Як відомо, все, чим користується сьогодні «молода республіка», так чи інакше запозичено, а простіше кажучи, «віджато» в українських виробників. Однак місцева пропаганда як особливий успіх і творіння виключно «власними силами» видає два «досягнення»: мова про «оператора зв’язку» «Фенікс» і такий самий «вітчизняний» «Центробанк ДНР».

Станіслав Васін

Спільна відповідь російській загрозі

Понад 20 років західний істеблішмент нехтував застереженнями про російську загрозу. Сьогодні таке собі дозволяє мало хто.

авторські колонки Едвард Лукас

Справжні

Українців подекуди називають нацією анархістів, натякаючи на те, що вони не спроможні створювати ефективні вертикально інтегровані структури та й узагалі схильні ненавидіти владу — будь-яку та будь-коли — й повставати проти неї, руйнувати до безкінечності.

авторські колонки Дмитро Крапивенко

Країни Балтії перед лицем Росії

Від 2014 року, коли було окуповано Крим і розпочалася війна на Донбасі, балтійці — серед найпалкіших адвокатів України на Заході. Проте їх часто називають наступними потенційними жертвами російської агресії.

авторські колонки Аґнія Ґріґас

Чого може навчити філософія?

Завжди з подивом доводиться спостерігати за зменшенням зацікавленості до проблем культури та гуманітарних наук. Так, я знаю, це така загальносвітова тенденція: якщо треба на чомусь заощадити, то неодмінно на гуманітаристиці.

авторські колонки Тарас Лютий

Не зрікаймося мрій

Минув рік, відколи в Тижні з’явилася моя перша колонка, яка починалася словами: «100 років тому в нинішній узбецькій Фергані в сім’ї царського офіцера народився мій тато».

авторські колонки ОНУХ