Анатолій Бондаренко

Барака для Америки

7 Листопада 2008
Яким буде коефіцієнт корисної дії Обами через чотири роки?

 

Тепер Америка має всі шанси стати іншою! Стоп, вона вже стала іншою. Її президентом уперше став чорношкірий.
 
Більшість знайомих, що зараз перебувають у США, мають легку форму дежавю. Після перемоги Барака Хусейна Обами машини гудять, а народ кричить від радості – на вулицях Вашингтона та Сан-Франциско – не гірше, ніж це було 2004 року в Києві. Як згадуватимуть цю перемогу американці через чотири роки? – запитують циніки. Дотепні дописувачі на блогах відповідають, що американці вибирали собі лідера, а українці – доброго царя.
 
США, принаймні та частина, що сподівалася на зміни, почала їх отримувати. Hope and Change, brothers and sisters. (Надія і зміни, брати і сестри). Відверто кажучи, після восьми років президентства Буша, навіть шанси людини з другим іменем «Хусейн» були досить великими.
 
Я вважаю, що головним результатом цих виборів став програш правих неоконсерваторів, що підтримували Джона МакКейна. Однак програли вони не в день виборів, а трохи раніше. Приблизно тоді, коли завдяки кампанії кандидата від демократів у публічному обговоренні зазвучали думки на тему, що в економіці щось необхідно міняти, причому значно. До того ж, починаючи з дуже низького структурного рівня.
 
Звичайно, таким настроям посприяла й криза, що стала наслідком тридцятирічного (з перервою на Клінтона) панування неоконсервативної доктрини, яка фактично підтримувала дикий (savage) капіталізм. «Вплив держави повинен максимально стискатися всередині країни й розширюватися назовні». Це означало мінімальне регулювання для фінансових гігантів – а значить, зрештою, крах «Леман Бразерс», і превентивні війни у зовнішній політиці – а значить, зрештою, Ірак. Виявилось, що капіталізм – «роби що хочеш» (laissezfaire) – від неоконсерваторів має кілька побічних наслідків. Наприклад, та кий симпатичний принцип, як «доходи потрібно спрямовувати до приватних рук, а збитки – розподіляти по всьому суспільству».
 
Прихильники Обами, а також ті, що голосували проти МакКейна, не дозволили неоконсерваторам нав'язати свій наратив, який би обов'язково переміг разом із перемогою кандидата-республіканця. Про те, що криза – явище тимчасове й випадкове, що в усьому винні кілька паршивих овець, що виборцю не варто перейматися – стара команда пропонує Бушу класного наступника й перевірених хлопців, які можуть виконати всю брудну роботу.
 
Натомість Обама у своїй першій промові після перемоги вже дав зрозуміти, що ніхто, крім самих громадян, не виконає всю брудну й важку роботу. Завдання складне, потрібно міняти той тип економіки, який будувався з початком ери Рейгана. Про складність завдання свідчить хоча б фінансовий масштаб кризи, з трильйонами доларів «токсичних» боргів. І для того, аби зберегти себе, як світову державу, США необхідно перейти від економіки боргів та споживання до економіки заощадження та інвестицій.
 
Подивимося, чи впорається з цим 44-ий президент. Усе ж «барака» арабською мовою означає «благословіння».