Роман Малко

Мова і вибухівка

23 Серпня 2012
8 серпня, окрім закону про вбивство української мови, чоловік, що носить високе звання «Президент України», підмахнув іще один документ. На сайті його адміністрації інформація про це з’явилася менш, як за півтори години. Документ називається Закон №5064-VI «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо відповідальності за незаконне поводження зі зброєю та вибухонебезпечними матеріалами». Його поява свідчить: «Президент України» - боїться

Підозри, що шанувальник Анни Ахметової та Гулака-Артьомовського, незважаючи на свій ведмежий зріст, не відрізняється надмірним героїзмом, існують давно. Він блідне від обіймів звичайного вінка, падає від удару «важким тупим» яйцем, і пересувається по підлеглій йому країні у вражаючих розмірів кортежі, та й то зазвичай – по «зачищених» вулицях. Втім, ані безпрецедентні заходи безпеки, ані озброєна до зубів охорона, ані високі мури секретного об’єкту «Межигір’я», схоже, не в силі стримати страх. Страх цей несвідомий, але від того ще нестерпніший.

На перший погляд, нічого спільного між законом про мову і про вибухівку немає. Втім, який сигнал можна було послати власному народові, плюючи йому не лише в обличчя, але у саму душу? І мимоволі виникає думка, що прибічники «гаранта», просуваючи зміни до Кримінального кодексу, думали про можливі наслідки антимовних ініціатив. Про всяк випадок.

Втім, українці не скуповують зброю і не варять напалм. Їм на це абсолютно начхати. Їм є чим зайнятись у літню спеку, вони не будуть собі перепаскуджувати так важко вимучені відпустки.

Когось це дивує? Дарма. Бо це не від лінощів і не від браку патріотизму, не від байдужості і не від продажності. А лише з мудрості. Народ, який століттями гнобили свої і чужі, на якому вже двадцять років випробовують новітні технології з ламання хребта, чогось та й навчився. Зраджений всіма можливими опозиціями, він більше не бажає ставати гарматним м’ясом на панських перепелиних ловах, не братиме участь в боярських оргіях і не гратиме з шулерами в азартні ігри. Український народ мудрий. Він плювати хотів на ідіотів, які взялися його коштом залишитись біля корита.

Зате всі знають, що люди, які керують державою  - боягузи. Ось справжня зброя, скористатись якою українці зуміють дуже навіть ефектно. На все свій час.

Владі, поки не пізно, варто прийняти ще кілька схожих законів. Або й кільканадцять. Бо небезпечними можуть бути й годинники, мобілки, навіть батарейки до них. Ними можна поцілити не згірш яйця. А лапті з Сорочинців, які купив собі в баньку Азаров, хіба ж не можуть стати знаряддям насильства?

Боятися треба всього, і чим інтенсивніше, тим краще. Страх - ось чинник деградації «шайки». Зі страху проростає маразм, лизоблюдство, підрахуйство і все інше свинство, що стало візитівкою нашого часу. Але поки що – поки що – керманичам треба боятись не мільйонів українців, а нечисленного кола «своїх». Вони ж бо в курсі, як краще роздерибанити «зароблене непосильною працею».

Новини RedTram

Loading...