Ольга Ворожбит

Справа Скріпаля 2.0

7 Грудня 2019
Убивство колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі у серпні цього року дехто вже називає другою справою Скріпаля. 4 грудня Німеччина оголосила двох російських дипломатів персонами нон-ґрата

Берлін звинуватив Москву у тому, що остання недостатньо співпрацює із німецькими правоохоронцями у розслідуванні цього вбивства. Насправді, як витікає із журналістського розслідування Bellingcat разом з Der Spiegel та The Insider, російська влада безпосередньо причетна до цього злочину, а вбивця ймовірно був членом одного із спецпідрозділів ФСБ. Анґела Меркель вже заявила, що говоритиме про розслідування вбивства Хангошвілі під час зустрічі із Владіміром Путіним в рамках Нормандської четвірки. 6 грудня німецькі бізнесмени зустрічалися в Сочі із Владіміром Путіним, а напередодні висловлювали сподівання, що за цим вбивством не потягнуться нові санкції проти Росії. Розкритикували таке рішення німецької влади і представники Вільної демократичної партії Німеччини. Вочевидь, після переговорів німецькі підприємці ще активніше лобіюватимуть цю позицію. Їхні побоювання абсолютно виправдані, адже в ЄС знову мають справу з участю російської сторони у тяжкому злочині на території однієї із країн-членів Союзу.

 


Наразі відповіді від Москви не було. Найбільш ймовірно, що Росія буде діяти симетрично, також оголосивши персонами нон-ґрата двох німецьких дипломатів. Але зважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії Сєрґєй Лавров вже оголосив, що ця справа не повинна вплинути на переговори у Нормандському форматі, що мають відбутися 9 грудня у Парижі, до того часу скоріш за все не буде жодних кроків з боку Кремля. Питання тепер залишається, чи посилить такий розклад позиції Анґели Меркель і як взагалі може вплинути на результат зустрічі 9 грудня.
У випадку із вбивством Хангошвілі також слід розуміти, що ця справа багато в чому не співставна зі справою Скрипаля за рівнем злочину. На час убивства у серпні цього року Хангошвілі разом із сім’єю був шукачем притулку в Німеччині і очікував на результати розгляду свого клопотання. Розслідувачі із Bellingcat пишуть, що до часу переїзду у Берлін, Хангошвілі пережив вже два замахи. Востаннє у нього стріляли у Тбілісі в 2015-му. Певний час Хангошвілі перебував і в Україні, також шукаючи притулку, однак тут йому надходили погрози, що й змусило спробувати знайти притулок в ЄС.

Читайте ткож: Покоління третьої чеченської


На відміну від випадку із Скріпалем, на територію Німеччини ніхто не ввозив хімічної зброї з Росії, аби скоїти злочин. Хоча той факт, що вбивця в‘їхав на територію ЄС із підробними документами, а так виходить із розслідування Bellingcat, чітко вказує на те, що російська влада пов‘язана із цим злочином.


Крім того, в опублікованій 6 грудня другій частині розслідування, журналісти доводять, що підозрюваний Вадим Красиков (в’їхав на територію ЄС із підробними документами на ім’я Вадима Соколова) ймовірно служив у спецпідрозділі ФСБ «Вимпел», а після вбивства бізнесмена в Карелії у 2007 році був завербований російськими спецслужбами як найманий убивця.

 


Німецькі журналісти вважають, що вбивство Хангошвілі та роль Москви у ньому могло б були непоганим важелем для тиску на Путіна з боку Анґели Меркель, якби не позиція Емманюеля Макрона, який прагне нормалізації взаємин з Москвою. За таких умов Ангела Меркель не може відпустити його грати на цьому полі самостійно і тому також намагатиметься шукати шляхів порозуміння із російським лідером, а отже справа Хангошвілі не матиме радикального розвитку. Такий сценарій виглядає справді найбільш ймовірним. Щоправда залишається слабка надія на те, що ще один доказ агресивних намірів Кремля і щодо ЄС (бо як інакше розцінювати замовне вбивство на території ЄС) дещо вплине на позиції європейських лідерів.

 

Читайте також: Операця "Скріпаль"

 

Для України ж вбивство Хангошвілі – це ще один доказ, наскільки незахищеними залишаються герої українсько-російської війни навіть на території ЄС. Розслідувачі із Bellingcat пишуть, що вбивство Хангошвілі було вчинене за схожим сценарієм, як і замах та вбивство двох українських офіцерів на території України відповідно у квітні 2019 року та 2015-му. Для усіх трьох злочинів російські спецслужби вербували колишніх рецидивістів. Те, що ці злочинці можуть спокійно почуватися в ЄС та отримувати візу для в’їзду у чистий небіометричний паспорт, недостовірно вказуючи свої дані (це теж стало відомо, завдяки розслідуванню трьох європейських видань)  мало б неабияк насторожувати європейських лідерів.