Єлизавета Гончарова

В очікуванні правильних розрахунків

18 Липня 2019
У низці прифронтових виборчих округів Донеччини та Луганщини відбуваються події, які дають підстави стверджувати, що регіон готується до масштабних фальсифікацій, схвалених не тільки тими, на чию користь вони відбуватимуться.

Зі спільною заявою про запобігання фактам ведення нечесної агітації та маніпуляцій під час створення окружних та дільничних комісій виступила низка кандидатів у депутати, зареєстрованих в окрузі № 51. Це найменший округ, який через війну сьогодні поділений лінією фронту. Працює лише дві дільниці. Виборців, що живуть на вільній території, не більш як півтори тисячі. Тут уже зареєстровано 26 кандидатів, триває запекла боротьба. У хід ідуть різні варіанти «обробки» електорату: людям видають хліб, воду, овочі, один із кандидатів, щоб не їхати на небезпечну територію, запропонував мешканцям Зайцевого поїздку в ресторан для спілкування. Щоправда, привіз у їдальню, де подавали поминальні страви, але ж хто не розуміє різниці між передвиборчими обіцянками та справою. Вже був помічений агітаційний брендований автобус партії «За життя», який доправляв людей з окупованої частини селища до Бахмута для оформлення права голосувати на двох дільницях округу. Інша кандидатка, висуванка партії свого імені Надія Савченко, заявила, що готує перепустку, щоб їхати агітувати за себе на окуповану частину округу. Але оформити документ їй не дозволили. Тому Савченко радо зустрічала організовано звезених мешканців окупованої території біля РДА в Бахмуті, наголошуючи, що вони мають повне право обирати свого представника у Верховній Раді.

 

Але більшість людей, зареєстрованих кандидатами, жодного разу у своєму житті не були на території округу. «Це технічні кандидати. Думаю, якщо зараз зателефонувати комусь із них, вони дуже здивуються, дізнавшись, що взагалі кудись балотуються. Технічні дають можливість основному отримати більше місць в окружних та дільничних виборчих комісіях, — вважає кандидат від «Сили людей» Наталія Веселова. — Найогидніше явище на виборах — це «партії», які існують лише для бізнесу. Вони не висувають кандидатів ні за списком, ні в одномандатних округах, але отримують квоти в ОВК і ДВК, якими потім торгують. Дивлячись на швидкі зміни членів ОВК за квотами деяких «партій», розумієш, що власник цього товариства з обмеженою відповідальністю влаштував аукціон і весь час піднімає ставки». Веселова, яка є депутатом нинішнього скликання, вважає, що саме за такими схемами Донбас колись обирав Януковича, а на президентських виборах — Бойка, бо «свої» члени комісій, яких зараз масово «купують» представники Опоблоку, порахують усе так, як треба. Її противник, теж мажоритарник у цьому окрузі, голова ВЦА Зайцевого Володимир Весьолкін стверджує, що зміни в комісіях відбуваються не тільки в «технічних партій».

 

Читайте також: Mission: Failed state

 

Свої квоти віддають під «правильних людей» навіть потужні гравці: «Сьогодні БПП та його сателіт в ОВК № 51 «злили» чесних людей, яких я знаю особисто, і завели інших від Бойка — Медведчука. Питання «вирішувала» Королевська не в області, а саме в Києві». Про схожу історію «торгів квотами» розповідає й політик із Маріуполя Петро Андрущенко: «Сьогодні в Маріуполі з’ясувалося, що всіх членів ДВК та спостерігачів формує... Опоблок. І добре б Ляшко та «Сила і честь» (очікувано із заступником мера Маріуполя в списку), але знову... ЄС. Прямо незручно виходить, що партія Петра Олексійовича просто віддала місто (область) на відкуп Ахметову». На своїй сторінці в соцмережі він стверджує, що знає такі приклади майже в кожному окрузі по лінії фронту: «Якщо називати речі своїми іменами, то ЄС віддала «франшизу» на наповнення своїх квот у комісіях і по спостерігачах партії Новинського. Решта — просто документальний процес».

 

Боротьба за тих, хто рахує та документує, загострюється щодня. 8 липня ЦВК достроково припинила повноваження всього складу ОВК № 47 і скасувала її постанову про утворення дільничних виборчих комісій. Крім того, як повідомляє рух ОПОРА, скасовано також постанову ОВК, котрою було відхилено кандидатури до складу ДВК від політичної партії «Європейська солідарність», депутатська фракція якої зареєстрована в Апараті Верховної Ради поточного скликання. Новоутворений склад ОВК зобов’язали повторно розглянути питання про формування ДВК. Спостерігачка ОПОРИ в одномандатному окрузі № 47 (центру Слов’янська) повідомляє, що Окружна виборча комісія № 47 відхилила 113 кандидатур від депутатської фракції «Європейська солідарність» у зв’язку з неточностями в поданні та утворила ДВК без них.

 

Читайте також: Зваба і загроза простоти

 

Відбуваються й інші тактичні та стратегічні переформатування. Наприклад, в окрузі № 48 із центром у Краматорську кандидат від «Європейської солідарності» Валерій Власенко зняв свою кандидатуру на користь самовисуванця безпартійного Максима Єфімова, який зараз є членом депутатської фракції Блоку Петра Порошенка, а до 2014-го був у Партії регіонів, потім приєднався до Партії розвитку України та який, до речі, підписав подання до Конституційного Суду про скасування декомунізації разом із народними депутатами від Опозиційного блоку та деяких інших фракцій і груп. Сам Власенко говорить про бажання перешкодити перемозі відверто проросійських сил, але активісти, пояснюючи сенс політтехнології з консолідації електорату з радикальними поглядами, вважають, що це ще раз демонструє нерозбірливість у кадровій політиці штабів ЄС. Багато активістів із різних міст відзначають відверто слабкий вибір кандидатів від демократичних партій, а в деяких округах узагалі їхню відсутність.

 

Наприклад, у моєму окрузі з шістьох кандидатів я не можу вибрати того, хто послідовно діями відстоював би демократичні цінності, ніколи не був пов’язаний із Партією регіонів і мав чітку проукраїнську позицію. Бо там очікували «важковаговика» Клюєва, якого все ж таки не пропустили на вибори, тому більшість демократичних рухів не схотіли витрачати сили на боротьбу. А місцеві активісти чи волонтери, які самостійно висунулися в округах, навряд чи стануть ефективними суперниками тих, кого підтримують «багаті» партії. Просто погратися в таку собі ідейну романтику з прицілом на місцеві вибори... Здається, вкотре старі та вже нові гравці залишають проблемний регіон тим, хто тут панує десятиріччями. А вони й не соромляться, влізають у різні партії та коаліції, мімікрують під самовисуванців і безпартійних, нехтують законом, скуповують спостерігачів, цього разу навіть гризуться поміж собою. Але, як Пан Попандопуло у «Весіллі в Малинівці», беруть усе, примовляючи: «Це мені. І це мені. І це теж мені».