Ярослав Пешек

Ласкаво просимо до Європи!

19 Лютого 2019
Громадськість Чеської Республіки уважно стежить за розвитком ситуації в Україні. Особливо тепер, коли наближаються вибори президента України й до Центральної Європи потрапляють новини зі Сходу про збройні конфлікти, гібридну війну та проросійську пропаганду.

Торік Чехія відсвяткувала 100-річчя від свого заснування 1918-го, а цього року ми плануємо гідно згадати 20-ту річницю приєднання Чеської Республіки до НАТО та 15-ту річницю вступу до Європейського Союзу. Тоді, у 2004-му, разом із Чехією до ЄС приєдналися Естонія, Литва, Латвія, Кіпр, Угорщина, Мальта, Польща, Словаччина та Словенія.


Громадяни республіки з радістю прийняли нещодавно опубліковану в чеській пресі новину про те, що український парламент схвалив пропозицію президента Петра Порошенка про конституційне закріплення напрямку країни до Європейського Союзу та Північноатлантичного Альянсу. У документі також підтверджується європейська ідентичність української нації, незворотність європейської та євроатлантичної орієнтації держави. Згадують і про те, що проти виступали законодавці від проросійської партії Опозиційний блок.

 

Читайте також: Крамар: Україні важливо не допустити масового напливу трудових іммігрантів для компенсації вибулих заробітчан


Уже традиційно чехи виявляють великий інтерес до ситуації в Україні, що зумовлено, зокрема, історичним контекстом. Наприклад, чехословацькі легіони в період Першої світової війни створювалися в українському Києві, звідки вони потім пройшли через усю Росію аж до Владивостока. Багатьом відомо, що сучасна Закарпатська область до 1946 року була в складі тодішньої Чехословаччини. Не слід забувати, що на території України, зокрема у Волинській області, проживала велика чеська меншина, що разом із українцями несла тягар окупації Німеччиною та Росією під час Другої світової війни. 


У цьому контексті варто згадати нещодавній візит чеського міністра закордонних справ Томаша Петршичека до України, де він, зокрема, зустрівся з її міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. На зустрічі вони, окрім іншого, розмовляли про закон, підписаний Петром Порошенком, який надав членам Української повстанської армії статус ветеранів війни. Це викликало низку дискусій у Чеській Республіці. Наприклад, її президент Мілош Земан назвав бандерівців воєнними злочинцями. Таку позицію підтримує й голова Комуністичної партії Чехії та Моравії, який у серпні 2018-го, під час 50-річчя вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини, заявив, що відповідальна за це не Росія, а Україна, оскільки тодішній секретар КПРС Леонід Брежнєв був українцем. Чеську громадськість таке твердження шокувало, адже це все одно що стверджувати, нібито відповідальна за Другу світову війну Австрія, оскільки Адольф Гітлер був австрійцем.

 

Інтерес чехів до України поглиб­лює також нинішня ситуація в Чеській Республіці, оскільки зростає кількість українських фахівців, які працюють у багатьох чеських компаніях. Сьогодні українці є другою за величиною після словаків національною групою, що проживає в країні


Я погоджуюся із заявою міністра закордонних справ Томаша Петршичека, яку він висловив в Україні: «Історичні питання та їхнє вирішення повинні стати завданням запланованого чесько-українського форуму, який має, зокрема, зосередитися на майбутньому й на тому, як ми можемо розвивати відносини. Це шлях до врегулювання деяких розділів нашої спільної історії».


Особисто я вважаю, що запланований чесько-український форум повинен також включати проблематику співпраці для послаблення впливу брехливої російської пропаганди та зменшення її дії на громадян у Чеській Республіці й в Україні. 


Міністерство закордонних справ Чехії опублікувало заяву, у якій однозначно займає позицію підтримки України. У документі відомство закликає Москву звільнити затриманих українських моряків і наголошує: якщо вона цього не зробить, Європейський Союз повинен бути готовий розглянути нові відповідні заходи проти Росії. 

 

Читайте також: Поворот на захід

 

Інтерес чехів до України поглиб­лює також нинішня ситуація в Чеській Республіці, оскільки зростає кількість українських фахівців, які працюють у багатьох чеських компаніях. Сьогодні українці є другою за величиною після словаків національною групою, що проживає в країні. Чехія інвестувала близько 200 млн крон у допомогу Україні. Ідеться про низку гуманітарних і розвиваючих проектів, таких як харчування для сіл на лінії зіткнення, будівельні матеріали, а також відпочинок і лікування дітей із прифронтових регіонів в українських Карпатах.


Ще багато чого слід зробити для покращення взаєморозуміння й обізнаності чехів та українців. Наприклад, потрібно активізувати діяльність у цьому напрямі чеських та українських громадських організацій, використати для поліпшення обізнаності та для комунікації найновітніші системи ІТ, медіа-засоби, культурну сферу й туризм. Це завдання могли б виконати, наприклад, українські ЗМІ, якби започаткували партнерську співпрацю з чеською стороною та досягли скоординованої інформаційної та комунікаційної діяльності в обох країнах.