Едвард Лукас

Усе тільки починається

5 Жовтня 2018
Ґресслі, голова юридичного комітету Сенату, представляє штат Айова. Колись останній був типовим штатом, де ледь-ледь встановився баланс між двома партіями.

 Проте нині він непохитно республіканський. Резонансна справа Кавано призвела до того, що багато освічених жінок із периферії відвернулися від республіканців. Та це лише частина електорату. Надійні позиції Дональда Трампа плюс особливості виборчої арифметики схиляють терези в інший бік. Якщо на проміжних виборах демократи виб’ються вперед, американським політичним перипетіям не настане край. Навпаки, ситуація буде ще напруженішою.


На перший погляд, елементи пазла легко складаються в чітку картинку. Трамп втрачає популярність, й огріхи минулого починають його переслідувати. Законодавча та судова гілки влади реагують як належить. 6 листопада обурені виборці віддадуть демократам більшість голосів, створивши в Конгресі потужну противагу владі президента. Тим часом розслідування Роберта Мюллера виявить бізнес-зв’язки Трампа з брудними російськими грошима, змову очільників його передвиборчого штабу з російськими шпигунами та перешкоджання правосуддю через брехню й викривлення фактів. Президент США може протриматися ще два роки та, найімовірніше, подасть у відставку або його змусять піти з посади.
Непоганий сюжет для голлівудського політичного трилера. Проте в реальному світі ці події відтворені не будуть. Головна проблема: хоч демократична хвиля справді накриє Палату представників, здобути домінування в Сенаті демократам важко. Адже там кожен штат, навіть найменший, отримує по два місця.

 

Читайте також: Хиби «особливого шляху»


Голоси мільйонів прихильників демократів дарма пропадатимуть у великих штатах, як-от Каліфорнія та Нью-Йорк. Для того щоб дістати перевагу, партія меншості мусить перемогти республіканців у штатах, де Трамп здобув упевнену перемогу: не тільки у Флориді, Індіані та Міссурі, а й у таких скромних місцинах, як Монтана, Північна Дакота й Західна Вірджинія. Це вже надто складне завдання, яке лише дасть змогу демократам зберегти нинішні 49 місць. Їм також треба буде перемогти щонайменше у двох серед таких штатів, як Аризона, Теннессі, Невада й Техас. Із десяти штатів, що вагаються, тільки Невада голосувала за Гілларі Клінтон 2016 року.

Лихо в тім, що проміжні вибори повністю паралізують політичну систему США. Закони й бюджети не ухвалюватимуться. Управління державою зайде в глухий кут. Самопроголошений ділок у Білому домі геть не має хисту до рішучих детальних дискусій, що лежать в основі американського законодавства


Хоч би що там накопав Мюллер, імпічмент Трампу навряд чи загрожує. Навіть якщо Кабінет збунтується і, скориставшись 25-ю поправкою, визнає його непридатним для посади президента, знадобиться ухвалення обох палат Конгресу двома третіми голосів. Тож поки республіканський кістяк зберігатиме вірність, Трамп лишатиметься в Білому домі. Ба більше, він досі фаворит до президентських виборів 2020-го. На горизонті жодного сильного суперника-демократа, не кажучи вже про конкурента в лавах республіканців. Колегія виборців функціонує за такою самою схемою, що й Сенат: переважають менші штати, де республіканці здебільшого впевнено лідирують. Крім того, через махінації, а саме тиск на виборців, демократи можуть втратити підтримку серед бідніших, малоосвічених прошарків, представлених здебільшого етнічними меншинами (які за них традиційно голосують), у таких штатах, як Аризона, Джорджія й Міссурі.


Підготовлено ґрунт для конфліктів, порівняно з якими драми, що досі розгорталися на наших очах, видаватимуться квіточками. Комітети Конгресу мають повноваження викликати людей до суду, а в деяких випадках — переглядати засекречені матеріали. Республіканці безсоромно користаються з цього, щоб відволікти увагу громадськості від розслідування Мюллера: поширюють безглузді історії, оприлюднюють інформацію про змови проти Трампа у ФБР та Міністерстві юстиції США. Демократи націлюватимуть свою зброю проти Білого дому. Слід очікувати хвилю розслідувань та судових слухань, що пройдуться всіма брудними таємницями останніх 30 років.

 

Читайте також: Миротворці: мрії, ілюзії і реальність


Ото вже прихильники демократів натішаться: недарма вони так зневажали Трампа. Електорат республіканців не зважатиме на скандали. Такі виборці представлені переважно білим чоловічим населенням. Це люди релігійні, робочий клас, що вважає будь-яку критику президента вигаданою, недоречною та лицемірною. Скажімо, із якого дива напосідатися на суддю Кавано через помилки юності, а про доведені, скоєні в дорослому житті гріхи колишнього президента Білла Клінтона мовчати? На думку цих людей, тому й треба обирати аутсайдера, щоб він порушив правила й сколихнув усю систему. Саме це й зробив президент Трамп, і якщо демократи намагаються його спинити, це лише доводить наявність проблеми.


Та забудьмо демагогію! Лихо в тім, що проміжні вибори повністю паралізують політичну систему США. Закони й бюджети не ухвалюватимуться. Управління державою зайде в глухий кут. Самопроголошений ділок у Білому домі геть не має хисту до рішучих детальних дискусій, що лежать в основі американського законодавства. Натомість він віддає перевагу грі на публіку. Справжня небезпека в тому, що, застрягши на внутрішньому рівні, Трамп розпалює зовнішню політику. Показовий конфлікт — із Китаєм, Іраном, Північною Кореєю чи навіть давніми європейськими союзниками — відволікатиме та єднатиме аполітичних патріотів, які представляють найбільший відсоток американського електорату.

Новини RedTram

Loading...