Єлизавета Гончарова

Невинуватість винуватих?

15 Грудня 2017
Другий — пішов. Після Нелі Штепи на волі опинився ще один мер Донеччини, що був під слідством за обвинувачуванням в сепаратизмі. Але на відміну від “слов’янської імператриці” його навіть не збираються в Україні далі судити

Володимира Слєпцова відпустили з під варти в залі міськрайонного суду в Слов’янську. Колишній мер прифронтового Торецька начебто внесений до списків з обміну полонених, який очікується найближчого часу. За неофіційною інформацією, його вже бачили в рідному місті, де він має нерухомість. За два дня до цього було знято обвинувачення з колишнього голови Донецької області Андрія Шишацького: за результатами проведеного досудового розслідування слідчим прийнято рішення про закриття кримінального провадження за відсутністю в діях кримінального правопорушення. Тенденція цікава, і важко повірити, що все це не ланки одного ланцюга. Особливо, якщо брати до уваги тісний зв’язок тодішнього голови області з кожним з мерів, які отримували вказівки безпосередньо від Шишацького.

Читайте також: Інакодумці чи вороги

Заради справедливості варто відмітити, що держслужбовці за майже чотири роки з початку війни все ж отримували покарання за свою прихильність до бойовиків. Але покарані  здебільшого – діячі рівня невеличких селищ чи містечок. За співпрацю з сепаратистами, наприклад, в листопаді 2015 Краматорський міський суд засудив голову селищної ради Красноторка Володимира Азарянця на 8 років позбавлення волі. В 2016 на два роки запроторили за ґрати мера невеличкого Золотого, беручі до уваги його каяття та хвороби. В той же рік екс-мера Дебальцевого, що було вже захоплено російськими військами, було виправдано. А ось ще один селищний голова, Ігор Костоглодов, в 2016 році був заарештований за підозрою в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Йому загрожує до п’яти років ув’язнення, бо слідство встановило, що в травні 2014 року, будучи головою на засіданні Миронівської селищної ради, підозрюваний вніс до порядку денного питання про проведення на території селища референдуму про визнання "ДНР" та надав для цього приміщення місцевого будинку культури. Але мерам міст якось щастить. Хтось пішов з посади майже добровільно. Як голова Авдіївки, що склав повноваження, чи незмінний керівник Лиману, котрий не пішов на вибори після низки скандалів через його зв’язки з представниками “русского мира”. А хтось попри всі підозри продовжує керувати містами вздовж лінії фронту, з виборами чи без них. Є приклади виправдання, як з мером Рубіжного чи  може, це просто параноя, і люди просто стали заручниками обставин? Але в тому, що мери-сепаратисти не просто є на Донбасі, а їх треба покарати, ще в 2016 році був впевнений голова ВЦА Павло Жебрівський, який в в інтерв’ю УП зазначав:“Це навіть не попередження (іншим мерам-сепаратистам), а нагадування, що жодна кримінальна справа не покладена під сукно. Розслідування триває! Друге питання, чи потрібні комусь холості вистріли, якщо немає залізобетонної доказової бази? Як тільки по тих чи інших персоналіях з'явиться та залізобетонна база, до них так само будуть застосовані заходи, що й до Слєпцова”.

Читайте також: Йти в інший бік

Наразі не застосовано, тому зараз до більшості керманичів міст, що були здані бойовикам, нема претензій — досвідчені чиновники, дійсно, вміють замітати сліди. Мабуть, того ж Слєпцова теж через деякий час було звільнено через відсутність ознак злочину. Але тут втрутилась “третя сторона”: якщо заміна запобіжного заходу, дійсно, пов’язана з тим, що колишнього мера колишнього Дзержинська чекають для керування десь в Горлівці чи Єнакієвому, то це й непогано. Мешканці Торецька, які були дуже здивовані поверненням Слєпцова, вже висловились з цього приводу: нехай забирають, нам таке не треба. А якщо замість нього на територію вільної України повернуть когось з тих, хто перебуває в підвалах бойовиків, то взагалі йому ще подякували б! Хтось, правда, шкодує пана Слєпцова: його передають в так звану “ДНР”, представники якої, за його свідченнями в суді, катували та загрожували вбити, змушуючи брати участь в організації референдуму. Жартома люди навіть зазначають, що можна взагалі використовувати таку тактику: відправляти в СІЗО тих, кого підозрюють в підтримці сепаратизму, і чекати — кого будуть вносити в списки на обмін. Раз з доказовою базою так погано...

 

А якщо серйозно, то тенденція щодо виправдання людей, які в той чи іншій засіб підтримували беззаконність та окупацію на Донбасі, показує, що для певних політичних ігор ці персоналії дуже потрібні на своїх робочих місцях. Це стосується не тільки переслідування правоохоронними органами, а навіть морального засудження: зараз багато з тих, хто тримав в руках триколор, навіть не приховують це. Тому що це виявилось не так вже і небезпечно. Судячи з кількості в тому ж СІЗО Бахмута, де сидів Сліпцов, добровольців та бійців ЗСУ, точно безпечніше, ніж брати в руки зброю, щоб захищати свою країну. 

Новини RedTram

Loading...