Суспільство 2017-12-28 12:17 Гончарова Єлизавета

Децентралізація. Досвід Іллінівської громади на Донеччині

Досягнення однієї з перших об’єднаних сільських громад на Донеччині вражають несільськими масштабами

Ризикнути на новий і на той час ще не зовсім зрозумілий експеримент з об’єднанням громади в Костянтинівському районі наважилися не всі. Половина селищ і навіть саме місто ще вагаються, з ким і як треба об’єднати зусилля, щоб покращити своє життя. А Іллінівська громада скоро святкуватиме рік від моменту свого утворення. І люди зізнаються: святкувати, насправді є що.

До ОТГ входять 25 селищ, які раніше мали дев’ять адміністративних одиниць — сільських рад Костянтинівського району. Центром стала Іллінівка з населенням 1124 особи. До об’єднаної територіальної громади належать і маленькі населені пункти, як, наприклад, Березівка, де мешкають 25 осіб. Сукупно це фактично половина Костянтинівського району. І, треба визнати, не бідніша її частина: на території ОТГ зареєстровані й працюють тепличне господарство «Перспектива», м’ясокомбінат «Бащинський», сільгосппідприємства «Злагода», «Бета-Агро», «Імпульс». Зараз вона увійшла до тридцяти найбагатших ОТГ України. Тому до її складу активно й охоче приєдналося так багато селищ, відчувши можливість для розвитку. Іллінівці першими в області ініціювали об’єднання, а тому дістали всі преференції щодо «збирання земель». Це вже згодом з’ясувалося, що переділ Костянтинівського району міг бути геть іншим. І тепер то там, то тут виникають проблеми, яких не передбачили автори Перспективного плану. Кілька селищ, які залишилися поки що в старому адміністративному форматі, не дуже бажають приєднуватися до Часового Яру Бахмутського району, хоча територіально він ближче за Костянтинівку. Невеличке містечко, що зовсім недавно було містом-супутником Бахмута, не викликає довіри в селян, бо там точиться війна між його керівництвом і власниками вогнетривкого комбінату, що не додає впевненості в майбутньому. У сусідньому Торецьку теж засумували: вони не можуть утворити нормальну громаду без окремих земель Костянтинівського району, бо з деякими населеними пунктами майбутньої ОТГ у них немає навіть спільних меж. Але ці проблеми вже не стосуються Іллінівської громади. Як кажуть, хто рано встає, тому Бог дає.

«Так, до нас прикуто дуже багато уваги, бо ми одні з перших. Розумію, що в тих, хто йде після, буде вже потужніша конкуренція. Але наша головна перевага в тому, що всі зміни ми захотіли втілювати самі. Так би мовити, ініціатива знизу. І добре, що нас підтримали на всіх можливих рівнях», — стверджує Юліана Стужук, заступниця голови ОТГ й один із рушіїв цих змін.

Читайте також: Децентралізація: перетягування ковдри

В ОТГ заходять дуже потужні фінансові потоки: для реалізації проектів залучаються гроші з державного, обласного та місцевого бюджетів. Лише тиждень тому в селі відкрили школу, яка тепер є опорною для всієї ОТГ. За сумною традицією, що спіткала всі опорні школи Донеччини, будівництво було завершено з порушенням термінів. Але на відміну від багатьох об’єктів, які приймали поспіхом, якість відкритого навчального закладу вражає. На капітальний ремонт тут витратили понад 30 млн грн із бюджетів різного рівня. 24 млн грн — на ремонт будівлі, 8 млн грн — на обладнання. Яскраві кольори, європейський принцип розподілу простору, новітнє обладнання для спеціалізованих кабінетів, футбольне поле, підвал, який перетворили на спортивну зону, окремі кімнати для психологічного розвантаження, простора та яскрава актова зала. І всі умови для особливих дітей, що, на жаль, у багатьох відремонтованих закладах освіти зазвичай роблять тільки для галочки.

«Зараз одну таку малечу на візочку возять шкільним автобусом із села Бересток, 2018-го тут планується відкриття повномасштабної інклюзивної освіти. Коли облаштовували спеціальний туалет, довелося розширювати двері, бо у звичайні візочки не входять. Таких дітей багато, і їхня кількість, на жаль, не зменшується. Тому школа має бути готова приймати їх. У мене, наприклад, теж особлива дитина. Тому перевіряла, щоб усе було зроблено на совість, щоб наша школа була доступною для всіх», — зізнається пані Юліана.

Читайте також: Марганець. Незмарнований шанс

Окрім школи в ОТГ є ще кілька проектів, що зрушилися з місця вже після створення нової громади. У самій Іллінівці відкрили молодіжний центр «Без обмежень», якому позаздрили б у будь-якому місті. Там уже відбуваються різноманітні заходи, які мають одну головну відмінність: це повинно бути цікаво й не обмежувати дитячої творчості. Наприклад, учні школи ініціювали прес-конференцію з керівництвом ОТГ, на якій «бомбардували» чиновників питаннями про майбутнє громади. У селищі Олександро-Калинове, яке можна назвати культурною столицею громади, самотужки закінчують реконструкцію унікального музею, для чого мешканці написали проект і виграли грант. У найвіддаленішому селищі Зоря вже працює автономна котельня для школи та дитячого садочка. У планах взагалі відмовитися від газу в таких котельнях і перейти на альтернативні джерела енергії. Майже всюди почався ремонт доріг, яких не було 20 років.

Поки що зміни від децентралізації чомусь помітніші саме в сільських громадах. І така потужна діяльність лише за рік та увага керівництва різного рівня, можливо, свідчать про бажання показати хороший приклад чи приклад ручного управління, коли все вирішується на особистісному рівні. Але буде дуже цікаво спостерігати, чи станеться такий диво-стрибок в інших активних сільських громадах, яких на Донеччині дедалі більше. Тому що принцип «де бажають щось робити, там допомагають» у цьому випадку начебто працює. А в Іллінівської громади планів стільки, що, можливо, у недалекому майбутньому сюди потягнуться мешканці міст у пошуках гідних умов життя.

Новини RedTram

Loading...