Політика 2018-05-18 15:22 Голуб Андрій

Правила виборів

Розмови про виборчу реформу вкотре активізувалися. Чи слід очікувати реальних дій уже найближчим часом?

Наприкінці квітня в Україні відбувся черговий етап виборів у новостворених об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). Цього разу перегони відбулися лише в 40 ОТГ, що порівняно небагато. Це не стало на заваді серйозним порушенням, зафіксованим під час та напередодні голосування. За словами голови Комітету виборців України (КВУ) Олексія Кошеля, вибори 29 квітня стали найбруднішими за весь час їх проведення в ОТГ. А також додав, що партії та кандидати «встановили рекорд як за кількістю, так і за масштабами підкупу виборців».


Ця заява лишилася майже непоміченою на тлі потужного інформаційного шуму, пов’язаного з виборами президента та парламенту. Підготовка до головної події політичної «п’ятирічки» вже сьогодні майже витіснила решту інформприводів. Кількості публікацій щодо передвиборчих розкладів та головних претендентів на перемогу з лихвою вистачило б на рік. Саме стільки залишається до самих виборів президента, однак, як показує досвід, обсяги надрукованого та виголошеного тільки зростатимуть. Головний тренд станом на тепер — визначення фаворитів на підставі результатів соціологічних досліджень. Майже непомітними лишаються заяви самих соціологів про те, що будь-які прогнози за рік до дня голосування щонайменше передчасні, а головна цифра в опитуваннях — кількість невизначених, яка удвічі перевищує рейтинг найпопулярнішого кандидата. Ще одна плідна тема для обговорення — нові політичні проекти та способи їх популяризації. У цьому самому контексті суперечки довкола відбору «нових лідерів» у форматі телешоу, анонсованого на провідних телеканалах групи Віктора Пінчука StarLightMedia.


За таких умов до порядку денного повернулася й тема зміни виборчого законодавства. Понад півроку тому, у листопаді 2017-го, депутати проголосували в першому читанні проект нового виборчого кодексу. Тоді документ набрав мінімально необхідну кількість голосів — 226. Сам факт успішного голосування став великою несподіванкою. Перед тим Тиждень опитав представників громадських організацій, які здійснюють моніторинг виборів. Усі вони очікували провалу законопроекту через небажання депутатів змінювати знайомі та комфортні правила гри. Провал передбачали і самі депутати з різних фракцій, і парламентські журналісти. Вже після успішного голосування з’явилося вдосталь пояснень такого рішення. Від малоймовірних: депутатів змусив ухвалити рішення «ефективний тиск вулиці» (саме в той час під стінами парламенту була в розпалі акція опозиції на чолі з Міхеїлом Саакашвілі) — до реалістичніших: народні обранці заплуталися у власних кулуарних домовленостях і випадково дали більше голосів, ніж потрібно.


Відтоді триває робота над підготовкою проекту до голосування в другому читанні. Ситуація, яка склалася на середину травня, викликає ефект дежавю. Прогнози щодо ухвалення кодексу загалом знову невтішні для прихильників змін. На 17 травня громадянський рух «Чесно» разом із низкою опозиційних партій призначили вуличну акцію під гаслом «Ні! Виборам за законом Януковича». Вони вимагають якомога швидше ухвалити новий виборчий кодекс. Більшість учасників цієї акції торік були організаторами вже згаданих жовтневих протестів, які згодом стали асоціювати виключно із Саакашвілі.


Разом із тим теперішній стан справ усе ж таки інший. І річ не лише в тому, що екс-президент Грузії вже точно не зможе підім’яти під себе протести, організатори яких цього разу зменшили кількість своїх вимог із трьох до однієї — реформи виборчого законодавства.

 

Читайте також: Рейтинг поплутав


Нині із законопроектом працює робоча група, утворена з ініціативи профільного Комітету з питань правової політики та правосуддя. До неї увійшли 24 нардепи, також до роботи залучають низку експертів із питань виборчого законодавства. Щоправда, зацікавленості самих членів групи наразі не видно. «Перше засідання — явка чотири депутати, друге засідання — явка п’ять депутатів, третє засідання — шість депутатів! Ще 18 засідань — і всі прийдуть!» — написала на сторінці у Facebook голова правління Громадянської мережі «ОПОРА» Ольга Айвазовська, яка також бере участь у засіданнях.


Мета робочої групи — підготувати проект до розгляду в комітеті. Водночас ані дедлайнів, ані положення про діяльність, ані кворуму під час ухвалення рішень у діяльності робочої групи не передбачено. Учасники засідань послідовно обговорюють кожну подану до проекту правку та визначають рекомендації щодо неї. За словами одного зі співавторів проекту кодексу голови парламенту Андрія Парубія, до документа внесли 4400 поправок народних обранців. Свого часу Парубій анонсував голосування за виборчий кодекс уже в травні, однак прогнози спікера виявилися вкрай оптимістичними. Якщо наведені ним цифри правильні, то депутати оновили нещодавній рекорд, установлений під час розгляду змін до кодексів судочинства. До того проекту подали 4384 поправки, що зробило його найдовшим за всю історію українського парламенту. За словами співрозмовників Тижня, нині робоча група з підготовки виборчого кодексу опрацювала лише близько 500 поправок та рухається зі швидкістю 50–100 поправок за одне засідання.


«Робоча група не може працювати цілодобово. Вона збирається двічі на тиждень і фахово опрацьовує поправки. Якщо всім, хто кричить «Давайте кодекс!», потрібен документ під назвою «Виборчий кодекс», то його можна голосувати хоч завтра. Якщо ж потрібен якісний документ з урахуванням усіх нюансів і хорошими правилами проведення виборів, тоді дайте людям працювати», — відповідає на запитання про приблизні терміни завершення опрацювання проекту ще один його співавтор Олександр Черненко.

 

Читайте також: Як Тимошенко готується до виборів


За словами Черненка та Айвазовської, реалістичний термін завершення напрацювань робочою групою — вересень цього року. Лише після того можна говорити про винесення питання на розгляд комітету та голосування.


На прикладі виборчої реформи можна створити посібник з усіх проблем, які є в українській політиці загалом та у Верховній Раді зокрема. З одного боку, депутати протягом двох тижнів після ухвалення проекту в першому читанні вносять шалену кількість правок. Це безпосередньо свідчить про наміри частини з них максимально затягти процес. Тільки голосування за вже згадані кодекси судочинства зі співмірною кількістю поправок розтяглося більш як на місяць. Тоді депутати вимагали поставити на підтвердження в залі мало не кожну правку незалежно від рішення комітету. У підсумку документи все ж таки ухвалили в редакції саме комітету. Але й це не стало гарантією якості: до кодексів потрапили поправки Лозового, які створили серйозні проблеми під час розслідування будь-яких злочинів усіма правоохоронними органами.


Вочевидь, випадок із виборчим кодексом теж на стане винятком і незалежно від результатів обговорення в робочій групі чимало змін буде на етапі розгляду комітетом та безпосередньо в сесійній залі.


За словами Олексія Кошеля, жоден депутат не звертався до них по консультації під час підготовки поправок. Разом із тим очолювана ним організація не відряджала своїх представників і до складу робочої групи. «Робота просувається вкрай повільно. Представники і провладних, і опозиційних фракцій роблять публічні заяви, що ухвалення кодексу є нереалістичним. Таким чином ця робота стає нікому не потрібною, а шанси на ухвалення цього кодексу дуже малі», — каже голова КВУ. І додає, що для ухвалення виборчої реформи окрім серйозної роботи потрібен і чималий тиск на парламент.

 

Читайте також: Вибори самодержця


Що ж до змісту поправок депутатів, то, за словами Олександра Черненка, вони не оминули увагою майже кожну статтю первинного проекту. Ольга Айвазовська зазначає, що хоча виборчий кодекс стосується всієї системи, проте більшість поправок депутатів усе ж таки стосуються саме виборів до Верховної Ради. «З того, що ми бачимо, частково поправки змістовні й автори виходили з проекту кодексу. Частина ж депутатів пішли шляхом внесення більш ранніх законопроектів про парламентські вибори у вигляді правок до кодексу. Тобто був законопроект, його порізали на правки і внесли окремими статтями. Шалена кількість (поправок. — Ред.) частково пояснюється саме таким підходом, який останнім часом застосовують депутати», — додає вона.


Інший бік проблеми — ухвалювати документ у первинному вигляді також не можна. На цьому сходяться всі співрозмовники Тижня. За словами Айвазовської, проект кодексу готували у вкрай стислі терміни й він містить багато суперечностей.


Фактично проект № 3112-1 Парубія, Черненка та ще одного депутата Леоніда Ємця дублює норми зареєстрованого ще у 2010 році проекту виборчого кодексу за авторством Юрія Ключковського. У 2015-му його внесли передусім як реакцію на інший проект екс-регіонала Валерія Писаренка. Так документ пролежав у Раді без особливих шансів на ухвалення два роки, аж доки не настав його зірковий час і не відбулося несподіване результативне голосування. Голов­на проблема може полягати в його застарілості.

 

Читайте також: Побачити невидимих виборців


«Є багато змін, які ухвалили протягом останніх 10 років. Вони стосуються роботи Держреєстру виборців, агітації, підзвітності виборчих фондів, порядку реєстрації кандидатів, формування комісій, підрахунку голосів тощо. Весь проект слід переглядати на предмет новацій: гендерні квоти, участь у виборах переселенців, людей з інвалідністю тощо. Там навіть є посилання на старі норми щодо боротьби з корупцією. У такому вигляді це не реформа. Це просто повернення до старого порядку організації виборів», — каже Ольга Айвазовська.


Співрозмовники Тижня застерігають від того, щоб питання виборчої реформи не перетворилося на змагання гасел. Олексій Кошель зазначає, що не слід плутати питання виборчої системи, яку зараз усі обговорюють, і власне виборчої реформи: «Виборчу систему з відкритими списками не слід сприймати як панацею від підкупу виборців чи впливу олігархів. Якщо ми йдемо шляхом ухвалення виборчого кодексу, то в інших нормативних актах нам слід поставити серйозні запобіжники від таких проблем. На жаль, ця дискусія триває на експертному рівні, а парламентарії намагаються піднести все у форматі мегаперемоги».


Ще один ризик полягає в тому, що парламент максимально затягне роботу над законопроектом, а потім відмовиться ухвалювати його під приводом того, що масштабні зміни не можна вносити менш як за рік до перегонів. Обмежаться косметичними правками, а питання виборчої реформи, яке коаліція обіцяла розглянути ще в 2015-му, знову буде відкладено на невизначений термін. Тоді як зараз більшість депутатів у приватних розмовах мало переймаються долею закону, за яким їм висуватися на нові вибори. Їх більше цікавить визначення фаворитів майбутніх президентських перегонів. На переконання багатьох, це впливає на їхню долю куди більше, ніж виборче законодавство.

Новини RedTram

Loading...