Новини 2013-07-03 17:44

Європейські політики розійшлися у своїх оцінках наслідків розширення ЄС

Політики ЄС розділилися на два табори у своїх оцінках щодо попередніх хвиль розширення Європейського Союзу на Схід. Про це пише Global Post.

Держави Центральної та Східної Європи останнім часом отримували багато негативних оцінок преси. Зокрема, Чехія потрапила у скандал через колишнього прем'єра, якого арештувала антикорупційна поліція.  Новий уряд Болгарії нарзився на масові демонстрації та звинувачення у хабарництві. Угорщина рухається в бік авторитаризму, а Словенія намагається уникнути виключення з єврозони.

У зв’язку з усім цим, а також осмисленням ролі Хорватії як нового члена ЄС, деякі експерти піднімають питання про «реальний вплив» східного розширення Союзу.

«Учасники цього розширення є крихкими та слабкими, ми спостерігаємо це зараз в Угорщині», - заявила Джуді Демпсі (Judy Dempsey) – старший юрист Carnegie Europe. Вона назвала вступ до ЄС Румунії та Болгарії у 2007 році катастрофою, адже «демократичні інституції, демократична практика, імплементація демократії не пускають коріння» в цих країнах.

Інший європейський політик, Гюнтер Оттінген (Gunther Oettinger), описав Румунію та Болгарію як держави, що найменше піддаються скеровуванню.

Тим не менше, поміж негативу трапляються і позитивні зрушення. Незважаючи на усі проблеми, більшість посткомуністичних країн Центральної та Східної Європи все ж змогли стати органічною частиною демократичного процесу ЄС.

Зокрема, Польща виступає як один з головних «гравців» у європейській політиці. Вона є єдиною країною, якій вдалося уникнути економічної рецесії після фінансової кризи 2008 року. Той факт, що польські політики у Брюсселі займаються відбором людей для визначальних посад в ЄС та НАТО свідчить про повагу до країни. А колишні балтійські республіки подолали 2008 року глибоку кризу та одразу ж зайняли три найвищі позиції у рейтингу економічного зростання ЄС.

«Процес європейської інтеграції подіяв як каталізатор для розгортання реформ демократичного, економічного та соціального характеру в країнах, де в іншому випадку вони б відбулися набагато повільніше», - сказала Коріна Стратулат (Corina Stratulat) – політичний аналітик брюссельського European Policy Center (EPC). «Вони не лише стали членами Союзу, але і частиною спільноти демократичних політичних цінностей та принципів», - зазначила вона.

«Доведено, що розширення є однією з найбільш успішних політик ЄС», - заявив Пітер Стано, представних Єврокомісії у справах приєднання нових країн-членів.  «Ми розширюємо зону стабільності та достатку, навіть якщо це звучить дещо іронічно у наявних умовах», - додав він, - «Якщо ви подивитеся на переваги та результати розширення, ви побачите, що воно не є причиною наявних проблем, а частиною їх вирішення».

Єдина річ, якою заклопотані усі політики Європи, – це уповільнення процесу проведення реформ після отримання державами ЦСЄ статусу членства: згідно з висловлюванням Демпсі, «як тільки ви всередині, події починають відбуватися не так, як-ось у випадку з Угорщиною […]».

«ЄС говорить, що засвоїв свої уроки на прикладі таких проблем», - повідомляє Global Post.

Наступним кандидатом на вступ до ЄС була Ісландія, однак процес її приєднання поки що затримано. Албанія, Македонія, Чорногорія, Сербія, Косово та Боснія прагнуть долучитися до Союзу, але ці країни ще далекі від необхідного виконання критеріїв. Це означає, що 1 липня може стати останньою святковою датою для експансії ЄС на певний час.