Культура 2017-07-14 17:01 Кухар Олена

Аванси й сподівання: перемога Тетяни Терен та українське кіно в Локарно

Хороші новини: книжкова спільнота тішиться результатами роботи комісії, яка одностайно обрала гідну переможницю конкурсу на посаду Інституту книги. Кіномани в цей час готуються вболівати за молодого українського режисера, який потрапив до конкурсної програми престижного кінопоказу.

Інститут книги: багато роботи, багато потенціалу

Вечір 13 липня став для представників книжкової спільноти джерелом професійного натхнення. Соціальні мережі - наймасштабніший на сьогодні комунікаційний фаховий майданчик - буквально вибухнули позитивом і вітаннями. На це була причина – конкурсна комісія визначилася з кандидатом на посаду директора «Українського інституту книги», ім’я якого – точніше, якої - буде рекомендовано на затвердження міністру культури. Переможницею добору стала Тетяна Терен, журналістка й кураторка книжкових проектів та літературних програм.

Першою про це повідомила на своїй сторінці у Facebook Луція Ржегоржікова, директорка Чеського центру у Києві, активна учасниця конкурсної комісії. «Сьогодні ми одностайно вирішили, що кандидатура Тетяни Терен є найбільш відповідною та слушною для призначення її директоркою новоствореного Українського інституту книги! Вітання!» - написала пані Ржегоржікова англійською.

Це було друге засідання комісії – і воно доволі радикально відрізнялося від першого (Тиждень вже писав про зустріч членів комісії 30 червня, котру важко було б назвати результативною ). Цього разу засідання було публічним, його мали змогу відвідати представники ЗМІ та громадськості. Дев’ять кандидатів виступили з презентаціями своїх конкурсних програм.

Читайте також: Що ховав Ґурлітт: у Бонні вперше показали твори з колекції «арт-дилера» нацистів

Наразі з найбільш повним дайджестом програм можна ознайомитися на сайті Мінкульту. Це не повна стенограма засідання, а саме дайджест, втім загальне враження скласти достатньо легко, оскільки більшість із виступів вочевидь базуються на класичному наборі бюрократичних висловів та «загальних місць». Частина кандидатів підійшли до завдання формалізовано й зупинилися на переліку таких пунктів як «формування структури Інституту» та «розробка й упорядкування плану роботи». Абсолютна більшість використали в якості ключового пункту конкурсної програми «промоцію української книжки» (щоправда, в різних варіантах: «вихід української книги на міжнародний рівень», «створення міжнародних програм, які б сприяли популяризації української книги», «створення цільових комплексних програм, спрямованих на популяризацію читання», «промоція української книги за кордоном» тощо).

Дайджест виступу Тетяни Терен справляє враження найбільш конкретного й чіткого. Ось ключові тези:  

  • колектив Інституту книги має бути командою досвідчених та креативних менеджерів і кураторів;
  • сама інституція має стати майданчиком для постійної комунікації всіх учасників ринку, проводити презентації, семінари, дискусійні клуби та зустрічі;
  • Інститут має взяти на себе координацію та організацію участі України в головних книжкових  форумах світу, а також ініціювати створення нових літературних медіа – сучасного літературного часопису, каталогів з українськими новинками тощо;
  • пропагувати українські бібліотеки треба не як книгозбірні, а як сучасні хаби;
  • Інститут має знайти можливості для запровадження грантової програми на видання першої книжки молодих авторів, оголошення стипендії для письменників, відкриття резиденцій для  українських і закордонних літераторів і перекладачів.

Терен має журналістську освіту, друкувалася на сторінках багатьох видань, на сьогодні – координаторка Української програми Книжкового Арсеналу. Реакція представників представників громадськості не менш одностайна, аніж рішення конкурсної комісії: 1) Інститут книги – у разі подальшого затвердження кандидатури Тетяни Терен Євгеном Нищуком – потрапить до молодих та енергійних рук; 2) попереду багато роботи, але якщо із нею впоратися – йтиметься про реалізацію багатолітніх сподівань книжкової спільноти.

«Форум видавців»: перші подробиці

Ще одна книжкова тема тижня. Днями організатори оприлюднили першу дозовану інформацію про 24-й «Форум видавців», який пройде 13-17 вересня у Львові.

По-перше, стало відоме формулювання фокусної теми заходу. Цьогоріч вона звучатиме як «Точка творення». Деталізація теми від Олександри Коваль, президента ГО «Форум видавців»: «[Форум] від самого початку був місцем, де творилося щось нове: книги і видавці, тексти і автори, цінності й сенси. Зараз світ дуже змінився, і ми разом спробуємо зрозуміти час, в якому живемо, щоб стати точкою творення для світу майбутнього».

Окрім першої статистики (40 локацій, 1000 культурних та освітніх заходів») оприлюднено імена почесних міжнародних гостей фестивалю. 

Серед них, зокрема, Філіп Сендс, британський юрист, який має статус Королівського адвоката, професор, директор Центру міжнародних судів і трибуналів. Сендс відомий також як автор документальної книжки «Східно-західна вулиця» (East West Street), що наприкінці 2016 року отримала в Лондоні приз Baillie Gifford Prize у номінації «Нон-фікшн» (тут Сендс обійшов Світлану Алексієвич). «Східно-західна вулиця» розказує про життя двох львівських юристів, Херша Лаутерпахта та Рафаеля Лемкіна: обоє були вихованцями юридичного факультету Львівського університету, обоє виїхали у 1940-х роках – перший до Британії, другий до США, перший увів у міжнародне право поняття «злочини проти людяності», другий розробив правову концепцію терміну «геноцид». Книжка Сендса вийшла у Британії, про український переклад у публічному просторі інформації немає.

Читайте також: Поза законом: чому арт-спільнота обговорює вкрадений дисплей та зашморг на ліхтарі

Форум відвідає ще один британець – відомий нейрохірург, кавалер Ордену Британської імперії Генрі Марш. Марш, починаючи з 1992 року, спеціалізується на роботі з нейрохірургами пострадянських країн, зокрема, з українськими, - його вважають піонером нейрохірургічної допомоги в нашій країні. У 2013-2014 роках доктор Марш брав участь у київському Євромайдані. Написану ним збірку біографій «Не зашкодь. Історії про життя, смерть та хірургію головного мозку» (Do No Harm: Stories of Life, Death and Brain Surgery, 2014) у 2015 році було перекладено та видано українською.

Почесним гостем «Форуму видавців» стане також відома репортерка Ганна Кралль, класик польскої «літератури факту», людина, на чиїх текстах виросла ціла генерація польских репортажистів. Цього року її книжки вийдуть в українському перекладі поета й перекладача Остапа Сливинського у видавництві «Темпора».

Українське кіно в Локарно і не тільки

Міжнародний кінофестиваль у швейцарському Локарно (2 – 12 серпня) – один з найдавніших після Венеційського. Як стало відомо днями, цьогоріч тут покажуть фільм молодого українського режисера Павла Острікова «Випуск'97» - так, йдеться про короткометражку, але вона стала учасницею конкурсної програми (Pardo di domani, «Леопарди майбутнього» – програма короткометражного кіно).

Це той самий Павло Остріков, чийому фільмові «Ґолден лав» навесні найгучніше аплодували глядачі альманаху «Українська нова хвиля» - тоді Остріков показав камерну історію знайомства двох людей під час «Побачення для тих, кому за 30» у провінційному будинку культури. Цього разу йдеться про історію дивакуватого телемайстра, який вперше після закінчення школи, через 20 років, зустрічає свою однокласницю і намагається налагодити з нею контакт. Остріков не має режисерської освіти, проте робить напрочуд якісне і справжнє кіно – молодого режисера вже подекуди називають «відкриттям української кіноіндустрії». Гості Одеського кінофестивалю матимуть змогу побачити «Випуск'97» раніше – фільм покажуть вже 21 липня у національному конкурсі короткометражних фільмів.

Додамо, що Локарно – це третій фестиваль класу «А» за 2017-й рік, де показують українське кіно або кіно, створене за участю України (клас «А» - тип міжнародних фестивалів, що проходять щорічно та відповідають певному списку критеріїв; перелік цих кінопоказів затверджується Міжнародною Федерацією Асоціацій Кінопродюсерів FIAPF). Йдеться про документальну «Школу №3», яка отримала гран-прі Берліналє у програмі Generation 14+; воєнну драму литовського режисера «Іній» та фільм Сергія Лозниці «Лагідна», які показували в Каннах; а також дві стрічки, які продемонстрували на фестивалі в Карлових Варах: фільм «Стрімголов» режисера Марини Степанської, учасник конкурсній програмі «Із Заходу на Схід», та українсько-словацький фільм «Кордон», що отримав у Чехії нагороду за кращу режисуру.

Ще один приємний факт – в Локарно продемонструють іще один фільм, створений за участі України: мова про україно-італійську комедію «Easy» режисера Андреа Маньяні. Зйомки фільму проходили в Україні і в Італії, було залучено українських акторів, а частину українського фінансування склали гроші від Держкіно.

Новини RedTram

Loading...