Арсеній Сітніков

Газ, золото і шпигунські ігри

20 Грудня 2016
Якось все незрозуміло: то пан Мєдвєдєв каже, що грошей нема, радить росіянам триматися з гарним настроєм, тепер каже, що гроші є – так що ж тепер, не триматися? Жодної стабільності. Але от що в Росії тепер постійне, так це бажання знати, а головне розповідати, «шо ж там у хохлов». І незважаючи на те, що головною темою минулого тижня все ж було Алеппо, про Україну в сусідній країні аж ніяк не забували.

Вже традиційно ближче до Нового року, так би мовити під ялиночку, в україно-російських відносинах стає актуальною одна і та ж тема - поставки блакитного палива до нашої країни та його транзит до Європи. Але от в останні роки газовий шантаж Кремля щось не дуже вдається, і це росіян явно не влаштовує. Минулого тижня відбулись чергові перемовини між представниками ЄС, України та РФ, які не принесли нічого нового – наша країна не буде купляти паливо, поки арбітраж в Стокгольмі не встановить справедливу ціну. І тут російські медіа почали активно розповідати аудиторії про те, як Україна замерзне лютою зимою, та як обов’язково буде красти газ з транзитної труби. Словом, «наша пісня гарна – нова, починаймо її знову». Бо вже стільки голодних і холодних зим нам пророкували усілякі Кисельови та інші пропагандисти за весь період незалежності, що мабуть і льодовиковий період мав вже давно настати.Олії до вогню підлив прес-секретар «Укртрансгазу» Максим Білявський, який на своєму Facebookі повідомив про проведення благодійного аукціону для продажу останніх півкубометра імпортованого російського газу. Звичайно, дивно яким чином реверсне паливо, яке будуть продовжувати постачати з Європи, перестає бути російським, але якщо гроші справді підуть на добрі справи – то чому і ні.

Російські журналісти, наче сценаристи легендарної бондіани, створюють справжню пригодницьку історію навколо чергового українського «касетного скандалу». Чого тільки варта програма, що вийшла минулого тижня на телеканалі «НТВ», з суто кінематографічною назвою «Конец Порошенко». Як би не притаманний російським політичним програмам агресивний тон закадрового голосу, то я б може навіть захопився і не помітив, як пройшли цілі сорок п’ять хвилин перегляду. Може тому, що я люблю пригодницькі фільми, а може то якісь пропагандистські технології вплинули - хтозна.

Читайте також: Прагнення до нуля

Отже, сюжет побудований на інтерв’ю депутата-втікача Олександра Онищенка, який стверджує, що записував на годинник-шпигун розмови про підкуп депутатів та інші корупційні схеми з Петром Порошенко і тепер передав всі записи правоохоронним службам США. Всю програму наголошується, що інтерв’ю проходило цілком таємно, в двох різних країнах і під пильним наглядом кремезних охоронців, які навіть каву для нардепа спочатку пробують, аби його не отруїли. Але нічого нового та конкретного Онищенко так і не сказав – загальні фрази про корупцію, схеми президента та, головне, жодних доказів. Каже, що всі матеріали передані «куди треба» і порадив готувати поп-корн.За теорією журналістів «НТВ» це все операція Америки по нейтралізації Порошенка. І розв’язка, тобто той самий «конец» з назви, нас чекає після інавгурації Дональда Трампа. Ну що ж, чекати залишилось не довго, головне про поп-корн не забути.

Порадувала черговим вкрай «дипломатичним» випадом і славнозвісна речниця російського МЗС Марія Захарова. Здається, вона одна з найстабільніших постачальників усілякої нісенітниці на тему України. Так от, коментуючи на своїй сторінці в Facebook слова Барака Обами про неможливість впливу інших держав на вибори в його країні, пані речниця запропонувала в такому разі вибачитися американському лідеру перед, уявіть собі, Януковичем. Очевидно, що це не дуже якісний сарказм з натяком на нібито організацію майдану Сполученими Штатами. Але це стало неабияким інформаційним приводом для провідних ЗМІ, а пост навіть зібрав десь чотири тисячі вподобань. Шкода тільки сам Обама навряд чи є фоловером Захарової, жарту мабуть не зацінив.

Читайте також: Місія неможлива

Також однією з топ-тем про Україну тижня, що минув була відмова в поверненні дуже цінної культурної пам’ятки, так званого «скіфського золота», на територію окупованого Криму. Таке рішення прийняв суд в Нідерландах, а також дозволив передачу експонатів в Київ. Окупантам було мало самого Криму, так вони ще хочуть загарбати унікальні культурні пам’ятки, які дивом вивезли на виставку в ЄС незадовго до початку агресії. Але не вдалось. Ця неабияка звитяга українських дипломатів та юристів вкрай розлютила російську медіа-сферу. В рішенні суду ЗМІ, звичайно, вбачають політизованість, хоча ще не так давно російських глядачів довго переконували в тому, що Нідерланди займають міцну антиукраїнську позицію. Здавалось би, тоді навіщо суду в Амстердамі приймати саме таке, дуже проукраїнське рішення? Це пропагандою логічно, на жаль, не пояснюється. З логікою там взагалі проблеми – Кисельов от зробив умовивід, що таким чином суд фактично признав Крим російським. Чому ж тоді золото передали Україні? Загалом, щось дуже багато питань, пропагандою таке не передбачене.

Наступна згадка про Україну прилетіла з Нижнього Новгороду: новина, яка на перший погляд нашої країни і не стосується. Видання з цікавою, як для російського медіа, назвою «Правда» пише про великі проблеми з реформою транспорту в цьому приволзькому місті. Здавалося б де ми, а де маршрутки та тролейбуси Нижнього Новгороду. А виявляється дуже близько – автор порівнює транспорт міста з сучасною Україною. Скандали, суди та пошук ворогів нібито зробили відповідний департамент, цитую: «незалежным и самостийным» від інших органів місцевої влади. Яке абстрактне мислення, браво! Українській владі слід мабуть подумати, чи не підтримати таку транспортну автономію в середині РФ в своїх цілях. А якщо що – скажемо, що наших водіїв автобусів там нема, і це все сили тролейбусної самооборони.

Новини RedTram

Loading...