Сергій Корсунський

#Японія_неймовірна

27 Березня 2021
Новоприбулих послів колеги в Токіо зустрічають словами: «Ласкаво просимо на планету Японія!», так наголошуючи на неповторності цієї країни. Вона справді унікальна.

Україну та Японію розділяє 8500 кілометрів, ми не маємо спільних кордонів, і не буде перебільшенням стверджувати, що двосторонні відносини почали інтенсивно розвиватися лише після відновлення незалежності в 1991 році. Водночас ледь не кожен українець знає, що таке кімоно, холодне й гаряче саке, де готують найкращі суші, темпуру, суп місо та рамен, які основні правила сумо, хто такі Акіро Куросава та Харукі Муракамі, чим відрізняється японський сад від усіх інших витворів садового мистецтва, коли квітне сакура, що таке дзен і кодекс бусі-до, карате-до, айкі-до чи джиу-джитсу та ким були самураї. Усесвітньо відомі марки автомобілів і електроніки, філософія ікігаї, корпоративна етика кайдзен, вабі-сабі, мистецтво ікебани й бонсай, та, нарешті, єдиний на планеті імператор — усе це Японія.


Як вдалося країні, розташованій на невеликих за територією островах на східному кінці Євразії, де реєструється в середньому три землетруси на день, яка не має у своєму розпорядженні ресурсів, окрім національного духу, культури і традицій, стати м’якою суперсилою, вплив якої визнають усі світові потуги? Це питання варте того, щоб йому приділити особливу увагу. Сьогодні Японія є третьою економікою світу, єдиним членом Великої сімки, розташованим в Азії, чи не найбільшим у світі інвестором і провайдером допомоги країнам, що розвиваються. Так, в історії Японії були складні часи, які тільки підтверджують, що шлях до визнання і процвітання не буває простим.

 

Читайте також: Такаші Кураі: «Справа Криму — це не лише локальне питання, тобто йдеться не тільки про Україну. Це питання безпеки регіонального чи навіть міжнародного рівня»


У 1978 році лідер КНР, творець економічного дива сучасного Китаю Ден Сяопін перебував із візитом у Японії. Серед інших міст він відвідав Осаку, де була розташована фабрика корпорації Panasonic. Економіка КНР тоді перебувала в руїнах після «культурної революції». Екскурсію по виробництву проводив сам голова корпорації Коносуке Мацусіта. Якоїсь миті Ден Сяопін повернувся до нього і сказав: «Вас називають богом менеджменту. Чи допоможете ви модернізувати нашу економіку?». Мацусіта відчув перспективу й погодився. У 1987 році Panasonic зареєстрував перше спільне підприємство в Пекіні, пів року навчав 250 китайських робітників у Японії й 1989-го відкрив виробництво телевізорів у КНР. Сьогодні китайський бізнес Panasonic перевищив $16 млрд (чверть обігу корпорації), зокрема значну частину експорту продукції в Японію.

Початок переговорів про вільну торгівлю, активізація співробітництва в галузі безпеки й військово-технічної співпраці, встановлення безвізового режиму — така програма-мінімум має вивести наші відносини з Японією на рівень стратегічного партнерства


Panasonic — лише один із прикладів. Японія допомогла Китаю налагодити виробництво мото­циклів, автомобілів, високошвидкісних потягів — і все це на додаток до побутової техніки й електроніки. У 2000 році економіка Японії в чотири рази перевищувала ВВП КНР, у 2010 році вони зрівнялися, а нині ВВП Китаю втричі більший за ВВП Японії. Цей приклад свідчить, як важливо правильно обирати стратегічних партнерів і, користуючись їхнім досвідом, не тільки піднімати добробут власного населення, а згодом і випереджати тих, хто колись був попереду майже за всіма параметрами.


Для України Японія є, без перебільшення, унікальним партнером. Нас об’єднують стратегічні відносини з США і Великою Британією, режим вільної торгівлі з ЄС, Сполученим Королівством і Канадою, спільний найбільший торговельний партнер — Китай, цінності міжнародного права й несприйняття агресії як способу вирішення міждержавних спорів. Україна та Японія мають територіальні проблеми з Росією й виступають за свободу мореплавства і в Чорному з Азовським, і у Східному з Південно-Китайським морях. Японія є одним із найбільших донорів допомоги Україні, слово цієї країни чимало важить і в МВФ, і у Світовому банку, і в ЄБРР. Японія — учасниця найбільших у світі зон вільної торгівлі — і регіональних, і трансрегіональних. Це єдина країна Азії, яка запровадила санкції проти Росії у зв’язку з агресією проти України. І водночас прямі інвестиції з Японії в Україну перебувають на рівні лише $140 млн, а умови оподаткування японських компаній у нашій країні регулюються конвенцією 1986 року — часів СРСР. Окремі інфраструктурні проєкти на зразок терміналу Д аеропорту «Бориспіль» і Бортницької станції аерації поки що залишаються лише епізодами у двосторонній взаємодії, нехай і значними за обсягом. Якби Ден Сяопін зупинився на такій моделі взаємодії з Японією у 1978 році, Китай нині був би країною третього світу, а не економічною наддержавою.

 

Читайте також: Юічі Хосоя: «Україна і Японія мають зміцнювати свою національну оборону, водночас і далі співпрацювати, щоб урятувати порядок, заснований на праві»


Порядок денний двосторонніх відносин логічно випливає з унікальних можливостей Японії, українських реалій і збігів національних інтересів у більшості сфер взаємодії. Початок переговорів про вільну торгівлю, оновлення конвенції про уникнення подвійного оподаткування, активізація співробітництва в галузі безпеки й військово-технічної співпраці, встановлення безвізового режиму — така програма-мінімум має вивести наші відносини з Японією на рівень стратегічного партнерства. Наступним кроком має стати залучення масштабних інвестицій у промисловість і аграрний сектор та створення на території України сучасних виробництв продукції з високою доданою вартістю. Не варто забувати, що саме японські компанії серед підприємств усіх країн світу створили найбільше робочих місць у США. В Україні присутні 38 японських корпорацій, відкрито представництва всіх шести транснаціональних торгових домів. Вони можуть і повинні слугувати базою для подальшого розвитку.