Державні діти: історії переселенців нізвідки в нікуди

Багато хто вважає, що “інтернатським” переселенцям нема за чим сумувати, бо, мовляв, не можливо втратити того, чого не маєш. Але долі тих, хто ніколи не мав дома, скалічені війною не менш, ніж власників затишних квартир чи будинків, які змушені були їх покинуті. Бо вони втратили хоча б видимість, що тримала їх серед інших.

Державні діти: люди, яких немає навіть для себе

Чому діти, які змалечку зростали в системі державного піклування, мають великі проблеми з соціалізацією? Багато хто вважає, що постійне життя в великому колективі, навпаки, повинно формувати ці навички апріорі. Але волонтери соціального дому для дітей “Рукавичка”, які кожного дня стикаються з прикладами особистих трагедій, кажуть: такі діти не відчувають не тільки тих, хто їх оточує, але й самих себе.

«Складніше за все дивитися в очі дитині, коли відправляєш її до інтернату»

Тиждень.ua пропонує серію художніх репортажів про дітей, що зростають в особливих умовах. Історія друга- про дітлахів, яким ніде подітися, коли навколо війна.

Терористи хочуть силою вивезти до Росії майже 150 дітей-сиріт

Динаміка усиновлення сиріт по областях України

Від 2005 року кількість сімей, які всиновлюють дітей-сиріт, в усіх регіонах України зростає. Про це на запит Тиждень.ua повідомили в Державній службі статистики.